Раніше чи пізніше це мало статися. Після Вільнюського саміту стало зрозумілим, що відкрита сварка між Європейською Унією і Москвою – неминуча. І вона відбулася цього тижня у Брюсселі, на зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів ЄУ. Аби висловити все, що вони думають про міжнародну політику Кремля шефи європейської дипломатії запросили до Брюсселя й свого російського колегу Сергія Лаврова.
Першим свої претензії Росії висловив німецький міністр Ґідо Вестервеллє, котрий тиждень перед тим побував на київському Євромайдані. «Ми переконані, що якщо Європейська Унія запрошує Україну розвиватися в напрямку Європи, то абсолютно недоречно питати дозволу в третьої сторони», – заявив Вестервеллє чітко натякаючи на Росію.
Не стримався від різких слів і шведський міністр Карл Більд, котрий вважається одним з батьків програми Східного партнерства. Він заявив у присутності російського колеги Сергія Лаврова заявив, що політичний та економічний тиск Росії неґативно вплинув на співпрацю ЄУ й України. «Росія запустила проти Угоди про асоціацію широку пропаґандистську кампанію, яка ґрунтувалася на дезінформації, а часом і на відвертій брехні», – зазначив Більд.
«Україна повинна мати можливість самостійно ухвалювати рішення про своє майбутнє. Ми не повинні грати в ці забавки з розмежуванням сфер впливу», – наполягав міністр закордонних справ Нідерландів Франс Тіммерманс. «Зрозуміло, чого бажають громадяни України, тому тиск Москви на Україну безумовно негативно вплине на відносини між ЄУ і Росією. Але ж уряд у Москві повинен зрозуміти, що угода з Києвом не спрямоване проти Росії», – заявив міністр закордонних справ Люксембургу Жан Ассельборн.
Те, що обурення Європейської Унії політикою Кремля, спрямованою на перешкоджання євроінтеграції України та інших країн Східного партнерства сягнуло досить високого градусу, свідчить вже хоча б те, що навіть представник Великої Британії – країни досі байдужої, а то й опозиційно налаштованої до розширення ЄУ на Схід – не стримався від закидів у російський бік. Британський міністр Вільям Гейґ заявив, що такі дії Москви «безумовно зашкодять відносинам між ЄУ та Росією».
Сергій Лавров на зустрічі виглядав доволі незвично. Завжди нахабний російський міністр, котрий ніколи не ліз за словом у кишеню, завжди вмів дати гостру відповідь опонентові, цього разу був напрочуд небагатослівним і зніченим. Спершу він щось бурмотів, що, мовляв, некоректно робити такі закиди Росії. Потім вичавив із себе: «Кожен повинен поважати суверенітет будь-якої країни, у тому числі України. І всі повинні дозволити людям вільно вирішувати, як вони хочуть розвивати свою країну, як вони хочуть розвивати свою державу».
А яка доля все ж очікує Угоду про асоціацію України з ЄУ? Напередодні єврокомісар з питань розширення Штефан Фюле написав у своєму twitter’і про те, що роботу з підготовки підписання Угоди відкладено. «Слова та дії президента і уряду щодо Угоди про асоціацію розходяться дедалі глибше. Їхні аргументи не мають жодного зв'язку з реальністю», - пояснив Фюле.
Чи означає це, що євроінтеграцію України покладено в глибоку шухляду? Не думаю, що варто бути настільки категоричним. Зрештою слова та дії українського президента й уряду (і мова не лише про Януковича й Азарова) завжди розходилися з реальністю. Але з початком Євромайдану в гру вступила нова сила – громадянське суспільство. А це вже дає надії на краще.
Зрештою на зустрічі міністрів закордонних справ у Брюсселі прозвучали заяви, котрі вселяють значно більше оптимізму. По-перше, всі погодилися зі словами Ґідо Вестервеллє, що «двері для України, як і раніше відчинені» і що підписання Угоди про асоціацію може відбутися будь-якої миті. А Тіммерманс навіть злегка покритикував «витівку» Фюле. «Робити політику на основі твіттерних повідомлень від пана Фюле, як на мій погляд – не найкраща тактика», – зазначив він.
Певну риску в українському питанні підвела на зустрічі верховний представник ЄУ із зовнішньої і безпекової політики Кетрін Ештон, котра нещодавно повернулася з Києва. Вона заявила, що ЄУ спільно з Україною готові вирішити проблеми, які стоять на перешкоді Угоді про асоціацію. Пані Ештон повідомила, що в розмові з президентом України Віктором Януковичем їй вдалося з'ясувати, які короткострокові економічні проблеми завадили Україні підписати Угоду з ЄУ. «Мені здається, що ми можемо спільно з ним (Януковичем ) вирішити ці проблеми», – запевнила вона. Деякі з цих проблем, сказала Кетрін Ештон, можна вирішити у рамках ЄУ, деякі – за допомогою фінансових установ, деякі – через приватний сектор. «Але всі вони надаються на вирішення», – запевнила Ештон.
Зрештою, якщо у справі європейської інтеграції України й має відбутися поступ, то про нього ми дізнаємося ще цього тижня. Якщо ж до вікендів справа не зрушить з мертвої точки, то це означатиме, що зима буде довгою й холодною.
17.12.2013