15 квітня в Америці стався наймасштабніший теракт з часів 11 вересня 2001 року: дві бомби вибухнули під час Бостонського марафону, три людини загинули й близько 300 отримали поранення. Камери репортерів і перехожих знімали події з перших секунд. Люди, які були безпосередніми свідками події, звичайно ж, зазнали стійких травм і потребували психологічної допомоги. Але, заявляють американські вчені, постійне висвітлення новин через ЗМІ викликало інтенсивний психологічний стрес навіть у тих людей, які спостерігають за всім лише з телеекрану. Хто дуже уважно стежить за жахливими подіями через телебачення, радіо й Інтернет, може зазнати навіть більшої психічної травми, ніж той, хто перебував безпосередньо на місці події, – пишуть учені в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
Надмірне споживання стресових новин погіршує самопочуття (на фото – Бостонський теракт 15 квітня)
"Висвітлення в медіапросторі розширює межі катастроф, переносить їх наслідки на тих людей, які безпосередньо від них не постраждали та перетворює їх на колективні психічні травми, небезпечні для здоров'я", – говорить Роксана Сільвер з Університету Каліфорнії.
Сільвер і її команда провела масштабне опитування серед американців, які слідкували за новинами про теракт у Бостоні. Вони встановили, що щоденне переглядання новин про цю подію впродовж години викликало гострі стресові реакції в людей, які ні не були свідками нападів, ні не жили в регіоні, в якому відбулися вибухи.
За респондентів Сільвер вибрала не тільки жителів Бостона, але й американців зі всієї території США. Впродовж перших чотирьох тижнів після Бостонського нападу респонденти доповідали, чи були вони свідками події безпосередньо, скільки годин на день проводили за переглядом сюжетів про теракт і які симптоми стресу відчували. Особливо сильні стресові реакції зафіксували в тих, хто щодня не менше 6 годин стежили за новинами в ЗМІ.
Результати дослідження підтверджують результати попередніх експериментів: у відповідь на травматичне кіно люди розвивають так зване психопатологічне ре-переживання, – розповідає Сільвер, проаналізувавши два ключових процеси в розвитку посттравматичного стресового розладу. Психічна хвороба ПТСР розвивається через усвідомлення крайньої небезпеки для себе чи для іншої людини та може, окрім іншого, викликати депресію, розлади особистості та реактивні розлади у вигляді агресії та автоагресії.
Науковці попереджають: надмірне споживання новин про події, які супроводжуються страхом і тривогою, може викликати хронічний стрес. «Важливо залишатися поінформованим, проте повторний перегляд повідомлення про травматичні події посилює психологічну напругу й заважає нормальному процесу відновлення та відпочинку», – говорить Сільвер. У результаті навіть у людей поза межами постраждалих районів можуть виникати симптоми серцевої недостатності, підвищеного артеріального тиску та погіршення імунітету.
11.12.2013