Час симулякрів

З кепських оригіналів робляться паскудні копії зі сподіванням, що колись якось так карта ляже і двійник перевершить першоджерело. Огляд подій тижня в Україні.

«Перемир’я» тижня

Переміщення Дональда Трампа з власної реальності у людську майже завжди створює проблеми і в процесі, і в результаті. Цього разу президент США під час спілкування з тамтешніми урядовцями вирішив повідомити соратникам благу вість про те, що дзвонив до свого російського колеги. «Я особисто попросив Путіна не обстрілювати Київ та інші міста протягом тижня через сильні морози в Україні», – заявив Трамп і додав, що той, хто в Кремлі сидить, погодився. Українці, з якими головний американець буцімто спілкувався, такою новиною дуже втішилися, «були дуже щасливі», але спочатку «майже не повірили», що РФ не завдаватиме ударів, сказав президент США.

В Росії на стендап Трампа відреагував аж цілий прес-секретар Пєсков, який пробурмотів щось незмістовне, але продемонстрував президентові ніби найвпливовішої країни на планеті, що рівень його (Трампа) спілкування – російські клерки невеликого калібру (Пєсков).

Президента Зеленського новини з-за океану дещо подивували, бо «прямого діалогу, прямих домовленостей щодо цього (енергетичного перемир’я, – авт.) між нами і Росією не було» й ідея про «енергетичне перемир’я» – це ініціатива американської сторони і особисто президента США Дональда Трампа. «Ми можемо вважати, що це можливість, а не домовленість. А буде це працювати або не буде, і що буде працювати – я не можу вам поки що сказати. У нас немає припинення вогню. У нас немає офіційної домовленості про припинення вогню, як під час тих чи інших можливих перемовин люди домовляються», – резюмував Зеленський.

Результатами «перемир’я» стали двоє загиблих у Дніпрі, атака на цивільну інфраструктуру в Чернігові, на Харківщині та Сумщині, удар по пологовому будинку в Запоріжжі і вбивство щонайменше 16 шахтарів біля Павлограда.

Чекаємо чергової телефонної розмови президентів про погоду і перемир’я.

Бесіда тижня

Попереднє своє велике інтерв’ю президент Зеленський давав британському The Guardian, де хвалився, що, на відміну від західних лідерів, не боїться Дональда Трампа. Тепер Володимир Олександрович вибрав собі співрозмовником радіостанцію Český rozhlas Plus, бесіду умовно можна поділити на дві частини – для внутрішнього і для зовнішнього використання.

«Назовні» Зеленський скерував фрази «ми відкриті до зустрічі в будь-якому форматі з Росією і США. Ми б хотіли і присутності Європи, тому що частиною наших гарантій безпеки є членство в Євросоюзі, а також "коаліція охочих"» і «ми розраховуємо на гарантії безпеки від США, і документ готовий. Розраховуємо на гарантії безпеки Європи. Там майже все готово. Так, але воно все ще не акцептоване парламентами країн Європи чи Конгресом США».

«І вашим і нашим» Зеленський повідомив: «Він важливий для нас перш за все. Він важливий для США, і для Європи, і для бізнесу. Будь-якому інвестору потенційно важливо почути, що в України будуть гарантії безпеки і війна не почнеться знову. І хочеться переїхати, інвестувати, відбудовувати країну. Це нормальне бажання, абсолютно тверезе бачення процесів».

Й ексклюзивно для співвітчизників гарант Конституції реанімував інтригу щодо власної можливості балотуватися на другий президентський термін. Щоправда, відповідь Зеленського «іноді думаю; іноді думаю, так» десь нагадала потоки свідомості Трампа – але то вже справа смаку.

Реалізм тижня

Сказане Зеленським в чеському ефірі «частиною наших гарантій безпеки є членство в Євросоюзі» й особливо «я не кажу, що йдеться саме про 1 січня, та ми хотіли б, щоб це (вступ України у Євросоюз, – авт.) сталося у 2027 році. Україна буде технічно готова. Але це залежить від згоди партнерів – а за них я не можу говорити» були почуті на Заході і партнери відповіли.

Після консультацій між лідерами СДПН і ХДС/ХСС у канцелярії в Берліні канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив: «Приєднання 1 січня 2027 року виключено. Це неможливо». Поговоривши про Копенгагенські критерії і недоцільність швидкого вступу України в ЄС, канцлер передав слово міністру закордонних справ. Йоганн Вадефуль згадав про архітектуру безпеки континенту і дав свій вердикт – не може бути жодних перспектив скорочень у процесі приєднання будь-кого в Союз.

Італійський колега Вадефуля Антоніо Таяні згодом додав до теми української євроінтеграції південний коорит: «Ми підтримуємо вступ України, але спочатку є Балкани, з якими ми маємо зобов'язання і які для нас є пріоритетом». Всі уважно подивилися на Косово.

Кримінал тижня

Цю справу буде важко замести під хідник, щоб врятувати честь мундира, але вітчизняні неодноразово реформовані правоохоронні органи мають великий досвід у таких процесах, тому розвиток подій в Черкаській області і не тільки там може бути найнесподіванішим.

Поки що доведеними фактами є те, що 27 січня на Черкащині під час затримання чоловік, якого, за даними Нацполіції, розшукували за підозрою у вчиненні вбивства, відкрив вогонь по правоохоронцях. В результаті загинули четверо поліцейських, ще один був поранений, а підозрюваного стрільця ліквідували бійці загону спеціального призначення.

Підозрюваний у вчиненні вбивства – ветеран війни, загиблі – учасники бойових дій. Ці факти теж не викликають сумнівів, а з причетністю поліцейських до виконання «замовлення», отриманого від місцевого депутата, якому стрілець нібито колись перейшов дорогу, вимагають розібратися військові та знайомі загиблого. Вони влаштували мітинг у Черкасах, під час якого вимагали забезпечити справедливе розслідування всіх обставин, що призвели до загибелі п'яти людей. Безпосередньо відповідальним за те, що сталося, оранізатори акції протесту вважають начальника Головного управління Національної поліції у Черкаській області.

Країна і суспільство мають досвід Врадіївки і нардепа Лозінського, але перебіг подій біля Корсуня більше нагадує адаптовану до вітчизняних реалій версію «Рембо. Перша кров».