Пацаватість Міжнародного олімпійського комітету і діарея у Верховній Раді затьмарили навіть найважливіші збіговиська впливових у цьому світі людей. Огляд подій тижня в Україні.
Міжнародне тижня

Що робити Європі, коли остаточно виявилося, що «кінець історії» відкладається на невизначений термін, а леви з ягнятами так і не подружилися, найпомітніші представники Старого світу і його околиць протягом п’яти днів вирішували в Брюсселі, Алден Бізені та Мюнхені.
У формальній столиці Європи Брюсселі, а потім у колишній столиці Тевтонського ордену Алден Бізені високоповажні європейці міркували, як втримати економіку в нових політичних умовах і що робити з власними оборонними спроможностями. Як казали в часи пізнього Кучми, те, що творилося в Бельгії, «тема важлива й актуальна», але для України вагомішим був захід, що відбувся в столиці Баварії – 62-га Мюнхенська безпекова конференція.
На цьому форумі, який вважається головним майданчиком для обговорення проблем міжнародної безпеки, «на знак глибокої вдячності за мужність, самопожертву та непохитну рішучість захищати свою свободу та свободу всієї Європи, а також на честь багатьох, хто загинув або був поранений», український народ отримав премію Евальда фон Клейста 2026 року – головну на Мюнхенській безпековій конференції.
Українці з того тішилися, радів Віктор Пінчук, який провів у Мюнхені те, чого не вдалося в Давосі – «українську вечерю». Складніше було Зеленському, бо в Баварію президент приїхав з не дуже гарним багажем – Володимир Олександрович напередодні мав необережність делікатно збештати за нібито затримку в постачанні ракет Patriot в Україну, а йому так само делікатно відповіли, що нічого подібного не було. Проблеми комунікації в скандал не перетворилися, а з мюнхенської трибуни Зеленський був традиційно красномовний і вже претензій не виголошував, а три десятки разів подякував союзникам.
Гроші тижня

Тим меркантильним прагматикам, яких не збуджує генерал-фельдмаршал фон Клейст, буде корисно взнати, що Європарламент підтримав кредит для України у 2026–2027 роках на 90 млрд євро.
Дві третини із цієї суми будуть скеровані на зміцнення оборони України, а 30 млрд євро – на макрофінансову допомогу і бюджетну підтримку.
Особливо тішить, що повернення цього кредиту відбудеться після отримання воєнних репарацій від Росії. Проте ці гроші вже і зараз в Україну не потраплять, бо рішення ще має підтримати Європейська рада, а це станеться на початку другого кварталу поточного року.
Оперативніше йдуть процеси в «Рамштайні». На тридцять третьому засідання Контактної групи з оборони України у форматі «Рамштайн» країни-партнери анонсували один з найбільших бюджетів військової підтримки України – майже 32 мільярди євро. Також стало відомо, що Велика Британія виділила нам найбільший пакет підтримки за всю історію – 574 млн євро на ППО, 172 млн євро у PURL (PURL – це механізм, створений США та НАТО, який дозволяє союзникам купувати американську зброю для України через спільні внески. На кінець грудня 2025 року партнери внесли вже 4,18 млрд доларів і приблизно 1,7 млрд на вітчизняну ППО) і загалом анонсувала майже 4 млрд євро військової допомоги Україні у 2026 році.
Затримання тижня

Серіал про боротьбу з корупцією в Україні очікувано отримав нового головного героя і поміняв сюжет. Довго гедлайнером колишній міністр палива і енергетики Герман Галущенко навряд чи буде, але і він персонаж не малого калібру, тому спостерігачі за процесом матимуть шанс побачити щось оригінальне.
Поки що глядачі знають, що ймовірного фігуранта справи «Мідас» зняли з поїзда на україно-польському кордоні (не «Вбивство в "Східному експресі"», але рейки і стукіт коліс додають інтриги), потім з’явилась інформація, що метою Германа Валерійовича була Швейцарія, де вчиться його син (взагалі в цього наразі головного героя троє неповнолітніх дітей, що дозволяє виїздити за кордон).
Можна згадувати пастора Шлага, професора Плейшнера з радянської кіни чи Густава Крамера і Едварда Штиця з польського «Ва-банку ІІ», бо всі вони добиралися в район Альп, але вийшло в подорожніх або зле, або дуже зле.
В Галущенка поки що не все так критично. Обіцяють випустити під заставу в 425 мільйонів гривень.
Плани тижня

Найбільше трафляло під час останньої Години запитань до уряду у Верховній Раді те, що звітуватися в парламент прийшло більше міністрів, ніж було присутніх народних депутатів. Потім виринула інформація про масове отруєння народних обранців у місцевому закладі громадського харчування. Хтось таку версію супроводжував сміхом, хтось матом, хтось індиферентно згадав, що нещодавно якесь подібне отруєння було в Буковелі.
Поки ліниво будувалися конспірологічні версії, міністр соціальної політики Денис Улютін пам’ятав заповіт «нам своє робить» і розповідав парламентарям, яких ротавірус не скосив, про досягнення його відомства, а головне – про задуми на майбутнє.
«Бюджет Пенсійного фонду на цей рік передбачає середній розмір пенсії 6500 грн. Ми не можемо вважати, що цього достатньо для гідного життя, і понад 4,3 млн пенсіонерів отримують пенсію за віком менше 6000 грн. Тому ми вже завершили дизайн нової пенсійної моделі», – повідомив Улютін.
Навіщо було вжито термін «дизайн», невідомо, але за відсутність слів «адженда» і «кейс» міністрові можна подякувати. Ще раз пенсіонери подякують Улютіну після того, як законопроєкт, що передбачає гарантовану базову вікову виплату, яка не може бути меншою за 6000 гривень, стане законом.
17.02.2026
