Дональд Трамп не просто під’юджував своїх прихильників до штурму Капітолію – він організував «багатосторонню змову», аби скасувати результати президентських виборів 2020 року. Такий головний висновок зробив спецкомітет Конґресу «6 січня».
Минуло вже майже два роки з моменту драматичних подій на Капітолійському пагорбі, коли багатотисячний натовп екзальтованих адептів тодішнього президента Дональда Трампа штурмував будівлю Конґресу США – фактично визнаний у цілому світі центральний символ демократії. Причому штурм відбувався саме в момент надзвичайно важливого процесу – затвердження Конґресом результатів президентських виборів листопада 2020 року. Під час заворушень загинуло п’ятеро осіб, були сплюндровані мистецькі цінності, попсутий інтер’єр будівлі, налякано конґресменів. Та головне не це. Інцидент засвідчив, що навіть у Сполучених Штатах демократія перебуває під значно поважнішою загрозою, ніж вважалося раніше.
Цього тижня завершив свою 18-місячну роботу Спеціальний комітет Палати представників Конґресу США, який проводив розслідування штурму Капітолію 6 січня 2021 року. Роботу грандіозну як за масштабами, так і за складністю. За її підсумками у четвер, 22 грудня, було опубліковано 814-сторінкову доповідь про штурм Капітолію. Доповідь ґрунтується на майже 1200 інтерв'ю свідків, вивченні мільйонів сторінок документів, а також на рішеннях більш ніж 60 федеральних судів і судів штатів.
Лише резюме доповіді охоплює 160-сторінок. Головна її теза: колишній президент США Дональд Трамп має бути притягнутий до кримінальної відповідальності за підбурювання до заворушень, які спричинили загибель людей.
То що такого кримінального накоїв експрезидент Дональд Трамп? З’ясувалося, що він не просто виступив з емоційною провокативною промовою на мітингу у Вашінґтоні за кілька годин перед штурмом, не просто надихнув людей на цей неблагопристойний вчинок. Нині вже відомо, що штурм Капітолію мав стати завершальним актом старанно підготованої п’єси під назвою «Не віддам президентство».
Отже, в Трампа і його найближчого оточення був вироблений підступний план. План цей був хоч і небездоганним, але, в принципі, можливим до реалізації. Його описав у коментарі для програми Conflict Zone Девід Джеффрі Фрам – відомий канадсько-американський політичний оглядач, колишній спічрайтер президента Джорджа Буша-молодшого.
«Інцидент з насильством шостого січня 2021 року випливав з ланцюга подій, які складалися в план. Трамп передовсім прагнув створити навколо виборів максимальну плутанину, аби вивести все за рамки законного виборчого процесу, порушивши неперервну традицію», – розповів Фрам.
Тобто твердження Трампа, що він був непричетним до штурму, не бажав його і вже тим більше його не організовував – цілковита брехня. Йому було конче необхідно зірвати затвердження Конґресом результатів президентських виборів, на яких, як відомо, переміг Джо Байден. Після цього йому треба було б домогтися розгляду питання у Верховному суді, де Трамп заздалегідь забезпечив численну перевагу консервативно налаштованих суддів.
Або як ще один передбачений американською конституцією варіант – розв'язання питання виборів через Палату представників. Здавалося б, навіщо? Адже в нижній палаті на той момент панувала демократична більшість. Утім не все так просто.
«Якби вибори відбувалися в Палаті представників, то, як це передбачає американська конституційна система, голосували б не окремі конґресмени, а групи представників штатів. А в республіканців, попри меншість у Палаті представників, була все ж більшість з огляду представництва штатів. Це давало шанс Трампу в той чи інший спосіб утримати владу», – пояснив Девід Фрам.
Згадаймо популярний серіал «Картковий будинок» зі скандальним Кевіном Спейсі в головній ролі. В одному з епізодів головний герой Френк Андервуд натворив саме такої плутанини й таким чином зумів втриматися на президентській посаді, попри свій фактичний програш.
Тож Трамп хотів скористатися останньою відчайдушною спробою втриматися при владі, начхавши на загрозу для демократії, на Капітолій, на життя людей.
Найімовірніше, навіть за реалізації такого підступного плану Трамп навряд чи утримався б у кріслі. Але що б йому точно вдалося, то це дискредитувати конституційний процес. У будь-якому разі, його досягненням можна назвати те, що він зірвав історичну тяглість мирної передачі влади у США. Для України таке не було б проблемою – ми звикли до майданних скидань президентів. А от те, що передача влади в США 2021 року відбулася аж ніяк не мирно, назавжди залишиться плямою на американській конституційній історії.
Повернімося до звіту спецкомітету «6 січня» (як його зазвичай називають американці). Автори доповіді у резюмуючій частині роблять 17 висновків та обговорюють правові наслідки дій Трампа і деяких його соратників. Зокрема, що штурм Капітолію «серйозно загрожував демократії» та «поставив під загрозу життя американських законодавців». А головне – члени комісії недвозначно заявили, що основною причиною заворушень шостого січня «стала одна людина – колишній президент США Дональд Трамп, за яким пішло багато інших». «Жодна з подій 6 січня не відбулася б без нього… Замість того, щоб виконувати свої конституційні обов'язки та “піклуватися про те, щоб закони сумлінно виконувались”, президент Трамп натомість вирішив скасувати результати виборів», – йдеться у резюме.
Спецкомітет дійшов висновку, що експрезидентові Дональду Трампу має бути висунуто звинувачення у злочинах, пов'язаних зі штурмом Капітолію. Окрім підбурювання до збройного заколоту, йому, на думку членів комітету, слід інкримінувати перешкоджання офіційній процедурі, змову з метою шахрайства щодо федерального уряду та змову для надання неправдивих свідчень.
Проте рекомендація Комітету не має зобов’язального характеру, й остаточне рішення про порушення кримінальної справи ухвалюватиме міністерство юстиції США. Якби ж Трампа судили та визнали винним у перелічених злочинах, то йому загрожували б штрафи у сотні тисяч доларів, тюремне ув'язнення строком до 20 років та заборона балотуватися на політичні посади у майбутньому. І, зауважте, мова ще не йшла про економічні злочини Трампа, пов’язані передовсім з ухилянням від сплати податків, розслідування щодо яких ще триває.
