(Олександрі Л.)
Склони легонько на мої груди
Твою як мармор білу скрань,
І оком ясним і без облуди
В моє зболїле око глянь,
І непорочними устами
Моєго доторкнись чола,
А може серцю лекше стане
І може біль мій перестане
Може збуджусь з важкого сна.
[Зоря, ч. 3, 13.02.1896]
13.02.1896