Коли у нас бесїда о судівництві, то майже стереотипно порушує ся лише дві квестії, а то брак сил судейских і долучене з тим перетяженє урядників та застарілі духови часу не відповідаючі устави.

Вчерашне число урядової Gazet-и Lwowsk-ої принесло вість, досить нecпoдївaнy а вельми сензаційну, — про розвязанє двох греко-католиких семинарій духовних, віденьскої і львівскої.

Політика австрійских мужів державних супротив Русинів майже завсїгди відзначала ся великим незнанєм річи, недостатком політичного змислу і неконсеквенцією.

Надіслано нам з провінції цїкавий документ — обіжник верховної власти до всїх урядів адміністраційних і політичних. Безпосередним товчком сего обіжника було мабуть письмо львівского "Народного Дому" до львівскої адміністрації податкової, написане язиком чисто-россійским, а відкинене начальником адміністрації податкової п. Заячківским.

Дорікано давнїйше Русинам, що не мають проґрами. Нинї годї им робити такого закиду. Всї Русини мали і оголосили спільну проґраму в 1848-ім роцї.

["Так собі!" пок. Гребінки. "Так собі в жизни галицких Русинів. Цїнник Народної торговлї і карта їди на руских вечерках. Бесїда декотрих Русинін "високо"-поставлених. Легка вдоволність Русинів. Парадюцтво на Руси. Доспіхи новочасні в дїлах шкільних для галицкої Руси. Обхід ювілея папи. Роззвук на тім обходї, викликаний декотрими "знаменитостями". Сумнївість пожертвованя тих образливих "знаменитостей" для самої справи католицкої. Демократизм Русинів. Нові гроші. Як имовірно назве рускій люд найнизшу єдиницю нової стопи монетарної? Пан Микита Микитович Сановитий.

  У Львові, дня 27 н. ст. цвітня 1893.  

  У Львові, дня 10 н. ст. цвітня 1893.   Нинї вечером відбудуть ся загальні збори "Рускої Бесїди" у Львові, институції, в котрої руках від 1864 р. спочиває управа руского народного театру. На порядку дневнім зборів, побіч звичайного справозданя з розвою і руху самого товариства, буде і справозданє з розвою нашого театру за той тримісячний час, від коли театр з рук приватних предприємцїв перейшов під управу самого видїлу "Рускої Бесїди".  

В минувшій сесії, так як і в двох попередних, не всї рускі посли ради державної тримали ся разом. Одинокій буковиньско-рускій посол, д-р Волян належав і дальше до клюбу Гогенварта, сїм руских послів з Галичини творили, як і передше, свій "рускій Клюб".  

  Позаяк маюча відбути ся 1894 року вистава у Львові буде краєвою, то й нам Русинам мусить залежати на тім, щоби она принесла як найїбільшу користь для обох народів краю.   До звеличеня вистав — чи то всесвітних чи краєвих — богато причиняють ся всякі конґреси і зїзди.   В таких зібранях беруть участь люде учені і світлі, люде иніціятиви і працї. Збори таких людей импонують своєю повагою, а нарід має нагоду побачити і пізнати людей, котрі безнастанно працюють над єго добром.