Позаяк маюча відбути ся 1894 року вистава у Львові буде краєвою, то й нам Русинам мусить залежати на тім, щоби она принесла як найїбільшу користь для обох народів краю.
До звеличеня вистав — чи то всесвітних чи краєвих — богато причиняють ся всякі конґреси і зїзди.
В таких зібранях беруть участь люде учені і світлі, люде иніціятиви і працї. Збори таких людей импонують своєю повагою, а нарід має нагоду побачити і пізнати людей, котрі безнастанно працюють над єго добром.
Збори такі стягають много цїкавих, котрі, правда, безпосередної участи в них не беруть, але своєю присутностію значно збільшують число участників вистави.
Наконець збори таки заохотять неодного до працї та розбудять неодин талант, котрий нидїє в безчинности.
***
Для нас Русинів мали би зїзди такі і се важне значінє, що дали би нам нагоду пересвідчити ся о численности наших сил, які маємо на поли науки, штуки і економії.
Неодин, гадаючій, що Русь слаба, безсильна, — пізнав би, що ми богато вже зробили і раз-у-раз поступаємо на перед, та що незадовго і ми займемо почестне місце межи народами славяньскими.
В зїздах тих возьмуть участь Русини не тілько з Галичини та Буковини, але зі всїх провінцій австрійскої держави — з Угорщини, з Босни і Герцеґовини та й з Банату.
Без сумнїву можемо сподїватись також участи Русинів из закордонної Руси — України. Уряд россійскій не робив перешкоди Полякам, що брали удїл у відбуваних недавно конґресах польских медиків, правників, историків і т. д., а навіть позволив Полякам з Царства польского брати участь в похоронї Мицкевича. Длятого без сумнїву і Русинам-Українцям перешкоди чинити не буде.
***
Позаяк до часу отвореня вистави краєвої позістає вже тілько один рік, то вже тепер крайна пора погадати о тих зїздах, уложити проґраму та приготовити працї і теми, котрі мають бути предметом нарад.
На мою гадку ми можемо устроїти ось-такі зїзди, що серед нинїшних обставин певно поведуть ся:
I. Зїзд руских писателїв, учених і журналістів.
II. Зїзд руских правників.
III. Зїзд руских академиків.
IV. Зїзд руских медиків.
V. Зїзд руских купцїв і промисловцїв.
VI. Зїзд руских ремісників.
VII. Зїзд відпоручників сїльских читалень і крамниць.
VIII. Зїзд руских педаґоґів та учителїв шкіл народних і людових.
IX. Зїзд війтів Русинів з Галичини і Буковини.
X. Зїзд руских аґрономів.
XI. Короною всїх зїздів був би зїзд руских композиторів, музиків і співаків — з двома секціями: для музики церковної і світскої. На зїзд той прибув би до нас Микола Лисенко з другими композиторами з України. В зїздї тім взяли би участь наші співаки Мишуга, Гушалевич, Крушельницка, Павликівна... Прибули би й гостї умисне запрошені зі всїх земель славяньских.
Кому лежить на серци добро Руси, не хай зволить в тій важній справі забрати голос.
В Самборі дня 19 н. ст. март.
[Дѣло]
31.03.1893