виголошена на 196-ім засїданю палати послів дня 4 лютого с. р. при діскусії буджетовій над етатом міністерства просвіти.   Висока палато!  

В суботу подано рівночасно всїм трем більшим клюбам парляментарним до відомости проґраму правительственну. Над проґрамою вивязалась діскусія, котра в деяких клюбах продовжалась ще і на другім засїданю, та запали ухвали, яке становище займуть сторонництва супротив проґрами.   Рівнож і рускій клюб відбув нараду а про результат єї так телєґрафують нам з Відня:   "Засїданє руского клюбу відбуло ся при участи шести членів (посла Мандичевского доси у Відни нема). По переведеній діскусії запала одноголосна отся ухвала:  

Під повисшим заголовком появила ся в сїчневім випуску "Правди" замітна статья політична, з котрою як раз добре буде познакомити ся близше в пору, коли в Перемишли піднесено гадку "примиреня наших пapтiй" на підставі нїмецкої засади: "Getrennt marschiren und vereint schlagen". Зміст сеї статьї такій:  

 

  Земляки!   Як уже звістно з довірочних заявлень, оповіщених по наших часописях, Видїл "Рускої Бесїди" у Львові, під котрої зарядом остає наш народно-рускій театр від першого свого заснованя, по всесторонних і основних нарадах, в котрих кромі членів Видїлу брали участь також знатоки нашої народної сцени, рішив ся остаточно переняти дирекцію театру у власні руки.  

І.   Скінчивши росказ о сегорічних зборах Народної Ради, хочемо тепер подати наші замітки о них.   Збори ті були менше численні як попередні, особливо як остатні, котрі відбули ся як-раз в той сам день перед двома роками, в місяць по звістних заявленях в галицкім соймі. Пора сим разом була для многих членів з провінції недогідна і они домагали ся відложеня зборів на иншій час, однакож видїлови ходило власне о те, щоби чим скорше прояснити ситуацію.  

На збори явилось по-над двіста представителїв з всїх сторін і повітів всхідної Галичини. З послів прибули: Романчук, Барвіньскій, Телишевскій, Гаморак і Гурик. В зборах взяла переважно участь интеліґенція духовна і світска, хоч було також кількох поважних селян-війтів і кілька женщин. Відпоручником правительственним був комісар поліції п. Соболяк.   3бори відкрив пос. Юл. Романчук в имени видїлу "Народної Ради":  

  на зборах "Народної Ради" о проґрамі народній   Світлий Зборе!   Предкладаючи Світлому Зборови "народну проґраму" — уважаю відповідним подати причини, за-для котрих видїл Товариства політичного "Народна Рада" приступив до уложеня проґрами народної, як також провідні гадки тої-ж народної проґрами.  

  Піднята в широкім крузї горожаньскім, підперта горячо і енерґічно найвиднїйшими представителями всїх верств нашої суспільности, повитана прихильно цїлим краєм — гадка загальної Вистави краєвої входить в рішучу добу виконаня.   Загальна Вистава краєва відбуде ся у Львові в 1894 р.  

до презідента міністрів в cпpaві письма против духовеньства руского.   В другій половинї місяця падолиста сего року оголосило дневникарство письмо, яке мало вийти до греко-католицких Ординаріятів. В письмі тім піднесено найтяжші обвини селяньства приналежного греко-католицкій церкві і загалу греко-католицкого духовеньства в Галичинї всхідній — з нагоди проявившої ся сего року сожалїня гідної еміґрації галицкого люду сільского до Россії.