(Лист до редакциї.)  

Будованє польського Піємонту в Росиї.  

І.   Появила ся сьвіжо у Львові обємиста книжка п. з. "Нїмці в Галичинї, їх історичний розвиток й теперішне положенє".*)   Книжка ставить собі мету дати вірний образ нїмецького житя в Галичинї з усїми його ясними і темними сторонами. Книжка дуже інтересна, основана на богатім материялї, писана з нїмецькою солїдностю, ясна і вичерпуюча. Призначена передусїм для Нїмців, — але потрібна і цікава для кождого, хто хоче основнїйше пізнати житї Галичини, а також — навчити ся новочасних методів праці, переведених і випробованих на нашім ґрунтї.

Під таким заголовком прислав нам один з німецько-австрийських полїтиків уваги на актуальну тему, які вважаємо за відповідне помістити, хоча не в усїх подробицях згоджуємось з шан. автором. — Редакция.   Відень 10 червня 1914.  

Висока Делєґациє! При нарадах над заграничною полїтикою ми все були тої думки, що заграничну полїтику треба обговорювати не лише з загального становища інтересів держави, — але також в тісній звязи з внутрішною полїтикою нашої держави, бо загранична полїтика і є на те, щоби піддержувати й обороняти інтереси народів держави. Отся сесия нашої делєґациї представляє одначе дивний образ: про внутрішну полїтику ведеть ся більш основні дебати як про заграничну.  

І.   Під впливом подїй і заграничної і внутрішної полїтики що-раз більше виясняєть ся, що в Габсбурській монархії стає конечна перебудова полїтичного устрою. І рівночасно що-раз більше зарисовують ся дві концепциї перебудови: одна, яку слушно можна назвати австрийською, і друга, яку треба назвати сепаратистичною, а з огляду на те, що її заступають головно Поляки, — польською.  

Рік 1914, ювилейний рік Шевченківський, розбудив на цілім просторі нашої землі високий підєм духа і дав почин до нових великих дїй, що мають увіковічнити трівким памятником імя Пророка України. І українське Педаґоґічне Товариство порїшило звеличати гідно імя Того, що рідне слово поставив на сторожі національного розвитку, те слово яке нинї дає нам змогу на основі рідного шкільництва поступати вперед, розвивати ся духово, кріпшати полїтично.  

 

Чому Поляки опирають ся соймовій виборчій реформі? — Тайний договір між Поляками і росийським правительством о Галичину. — Обі сторони старають ся додержати договору. — Старе й нове з-за кулїс польсько-росийської ориєнтациї.  

Під заголовком „Австро-Угорщина і історична місия Росиї" появилась у віденськім двотижневику "Oesterreichische Rundschau" статя Austriacus-a. Оден з прихильників нашої часописи, побачивши журнал на каварнянім столї і прочитавши лише деякі уступи статї (як се звичайно робить ся в каварни), донїс нам про неї, зазначуючи між иншим, що вона написана з незвичайно "як на Нїмця" "докладною знайомістю ро­сийської, української й польської бувальщини" і т. д. Ми надрукували ту похвальну оцїнку нашого інформа­тора і заповіли, що в найблизшім часї подамо цїлу статю.