Видїл краєвий вже укінчив і небавом розішле послам прелиминар буджету краєвого на рік 1890. З прелиминаря буджету показуєся, що видатки в році 1890 мають бути більші, як в 1889 році, коли між тим т. зв. доходи власні остануться майже ті самі, отже недобір, котрий треба покрити додатками до податків, збільшиться і треба буде додаток до податків підвисшити з 35 на 36 кр.   Рубрики видатків так представляються з порівнанєм за сей рік:                                           На 1889 р.     На 1890 р.

Организація санитарної служби в громадах. — Проєкт закона о обовязку товариств асекураційних причинятись до коштів удержаня сторожи огневої. — Роботи краєвих бюр статистичних.   Правительство наміряє предложити галицкому соймови проєкт до закона о организації служби санитарної (здоровля) в громадах. Тая организація має бути переведена на взорець истнуючої уже в инчих краях коронних служби санитарної.  

[Стан краєвого фонду промислового. — Краєві школи промислові і их недостатки з огляду на можність видаваня свідоцтв квалификаційних. — Школа сельских господинь.]  

У Львові дня 4 (16) серпня 1889.   За дві недїлї зачнеся в наших школах середних новий рік шкільний.   Коли-б хто народи нашого краю хотїв судити після фреквенції шкільної, то мусїв-би наш нарід осудити за найменше культурний. На 3 миліони Поляків (враз з признавшими-ся до польского язика жидами) ходить до галицких гимназій 8.000 польских учеників, на 320 тисяч Нїмців 750 нїмецких учеників, на півтретя миліона Русинів тілько 1.800 руских! Отже у Поляків припадає 1 ученик гимназіяльний на 375 душ, у Німців 1 на 400, у Русинів 1 на 1400!

Вже двацять і один лїт минуло від часу, коли рускі патріоти заснували у Львові товариство "Просвіта". Повне занедбанє руского народу що до освіти зі всїми шкідливими наслїдками, котре настало по прекрасних поривах з 1848 р., а передо всїм недостаток популярних книжок, одної з найважнїйших підстав до виобразованя народу, викликали в р. 1863-ім се товариство до житя. Оставити нарід простий без корму духового, не просвічувати єго і не приводити до самопізнаня, єсть після думки усїх культурних людей великим непростимим грїхом, бо знаменує упадок народу.

Справа жидівска єсть безперечно одною з найважнїйших справ в Галичинї, і дотикає зарівно Русинів як і Поляків. Важність єї і небезпеченьство, грозяче від жидів всїм нежидівским мешканцям краю, узнавали завсїгди бодай всї Русини: руска журналистика (щоб прим. згадати тілько на давні статьї в Батьківщинї), рускі политики (як пок. Качала), рускі економисти (н. пр. пок. Навроцкій). Именно руска журналистика звертала і звертає увагу на жидівску справу.  

У Львові дня 30 червня (12 липня) 1889.  

Для лучшого оціненя сегорічних виборів соймових з курії селяньскої хочемо результат их порівнати з результатом виборів соймових в році 1883 і виборів до ради державної в р. 1885. Мусимо однакож зазначити, що порівнанє не випаде цілком докладно, бо сегорічні округи виборчні суть инакші як попередні: перше вибирали що два або три судові повіти разом, тепер вибирає кождий политичний повіт. В многих разах однакож одно з другим сходиться. В многих повітах єсть єще різниця, більша або менша, в числї вирилистів.

Львів: Вчера вже досвіта розпочалась була борба виборча, на разї афишами, котрих множество і всїлякої барви розлїплювано по містї. Бідні афишери мусїли добре увиватися, бо коли одна партія розлїпила афиш, то друга старалась чим скорше залїпити єго своїм або бодай залїпити имя якогось противного собі кандидата. Характеристичним було, що з великим поспіхом залїплювано имя п. Реваковича, редактора Kurjer-a Lwowsk-oгo. Имя д-ра Ґольдмана позамазувано всюди синим оловцем і пороблено дописку: "жид". О 9 год.

У Львові дня 21 червня (3 липня) 1889.