Справи краєві.

[Стан краєвого фонду промислового. — Краєві школи промислові і их недостатки з огляду на можність видаваня свідоцтв квалификаційних. — Школа сельских господинь.]

Одною з важнїйших краєвих институцій єсть краєвий фонд промисловий, утворений соймом в р. 1886 в ціли підпираня розвитку краєвого промислу через удїлюванє низько опроцентованих позичок. В хосен того фонду порїшив сойм вставляти через десять лїт почавши від року 1887 до прелиминаря краєвого буджету по 30.000 зр. річно, а кромі того придїлив до того фонду всї суми, котрі почавши від сїчня 1888 р. вплинути мали з процентів від задатків удїлених заводам промисловим з фонду краєвого. Недавно уложив Банк краєвий, котрий управляв краєвим фондом промисловим, билянз єгo аж по конець червня 1889. До того часу виносив той фонд суму 206.281 зр. 92 кр. З тої суми припадає на удїлені позички сума 139.511 зр. 92 кр., а на рахунок біжучій в Банку краєвім сума 66.770 зр. Позички з того фонду роздїлені суть між поодинокі галузи промислу так, що на промисл ткацкій припадає 11.625 зр., шкіряний 81.737 зр., деревляний 6.636 зр. 48 кр., металевий 5.250 зр., инші галузи промислу 34.262 зр. 50 кр. — отже разом 139.511 зр. 92 кр.

***

Галицкі школи промислові і взірцеві варстати, про котрі богато чуємо від кількох лїт а котрі має під своїм наглядом краєва комисія промислова, представляють стан зовсїм не надто світлий, а противно, вимагають скорої і рішучої реформи.

Свідчить о тім справозданє самої комисії промислової, котре она предложила в тім предметї недавно видїлови краєвому. Ходило тут именно о то, щоби краєвим школам промисловим і варстатам надати право виставляти свідоцтва квалификаційні, вимагані законом промисловим. Щоби виробити тим школам згадане управненє, порішила краєва комисія промислова перше розслїдити стан тих шкіл і пересвідчитись, чи дїйстно наука промислу стоїть в них так високо, щоби их ученики могли уважатись квалификованими до практичного повненя свого заводу. Дослїди випали дуже некористно, бо лише що до одної школи боднарства і колодїйства в Камінці струмеловій порішено старатись о наданє їй характеру школи публичної з правом видаваня свідоцтв квалификаційних — а прочі школи признано до того невідповідними. Спеціяльно же школи гончарскі в Коломиї і Порубі а так само і варстат гончарскій в Товстім порішено перше зреорганизуваги, що-до варстату виробів з дерева в Живци постановлено виждати, які він покаже ще результати, а фахову школу столярску в Станиславові признано так невідповідною своїй ціли, що треба єї або основно зреорганизувати або зовсїм знести.

Причиною того невідрадного стану єсть між иншим також брак одностайної системи і велика самовільність в удїлюваню науки. Все залежить в тих школах від особистого погляду учителїв і управителїв. Наука удїляєсь після системи, яку кождий сам для себе уважає найлучшою, а тая безпрограмність відбиваєсь дуже некористно на квалификації учеників. Лучше трохи представляються краєві школи і варстати ткацтва, кошикарства і коронкарства, для тих однак шкіл порішила комисія промислова не старатись зовсїм о право видаваня свідоцтв квалификаційних, бо до ткацтва і коронкарства не вимагає таких свідоцтв сам закон промисловий, а кошикарство хоче комисія удержати в границях тїсно домашного промислу. За то признала комисія пожаданим, щоби при тих школах жіночих, де єсть більше число учениць, завести посади учительок жіночих робіт, а позаяк в деяких З краєвих шкіл промислових віддїл жіночих робіт визначаєсь справді великим поступом, длятого порішила комисія старатись, щоби тим школам і варстатам промисловим вільно було видавати своїм ученицям патенти на учительки жіночих робіт при школах жіночих.

***

В часї минувшої сесії соймової підняло краківске товариство рільниче проєкт заснованя школи сельских господинь. В наслїдок того поручив сойм видїлови краєвому, щоби занявся праготовленєм і розслїдженєм потрібних до порїшеня тої справи матеріялів а именно, щоби розслїдив, чи і де належало-би таку школу заложити і кому повірити єї управу. Видїл краєвий віддав тую справу знов краківскому товариству рільничому, котре при помочи вибраної анкети виробило проєкт організаційний для школи сельских господинь і предложило єго видїлови краєвому. Після того проєкту мало-би бути основателем тої школи краківске товариство рільниче. Кошти заснованя і удержуваня єї мав-би поносити заряд школи, а єму приходити з помочею фонд субвенційний. Фонд той мав-би складатись з одноразового датку на инвестиції 15.000 зр. і щорічної дотації призначеної на удержанє заведеня в висотї також 15.000 зр. В однім році могло-би учитись 20 учениць, з котрих кожда мусіла-би платити по 150 зр. річно, наука мала-би тревати три роки. Проєкт той не припав до вподоби видїлу краєвого і то зовсїм справедливо, бо не містить в собі нїяких даних що-до розміру школи, пляну наук, етату сил учительских і прелиминаря видатків на заснованє а також і удержанє школи; також не подає той проєкт місця, де мала-би бути та школа а неменше, чи мала-би мати своє власне господарство, чи користуватись чужим і під якими условіями. А вкінци закинув видїл краєвий предложеному проєктови зовсїм справедливо, що сума 15.000 зр. єсть надто висока на удержанє 20 учениць, з котрих на кожду припадає таким способом більше як по 700 зр. річно, не вчисляючи тих 150 зр., котрі кожда має ще доплачувати. Для того звернув видїл краєвий той проєкт краківскому товариству рільничому і поручив єму виробити новий. Не маючи близших дат що до науки, які будуть подаватись в такій школї "сельских господинь", не можемо рішучо заявлятись "за" або "против" них. На всякій однак случай годї не запримітити, що хоч-би принято кошти значно низші від первістного проєкту то все така упав-би великій і значний тягар на край — тягар, котрий ледви чи дасться оправдати серед нинїшних дуже тяжких часів. Впрочім тяжко нам зрозуміти і згодитись на то, щоби справу, котра має потягнути за собою такій значний видаток цілого краю, приготовляло односторонно якесь приватне краківске товариство зложене з людей, котрі не суть звістні цілому краєви і не можуть виказатись загальним єгo довірієм. Для того то не можемо зовсїм одушевлятись цілою тою справою а противно маємо причину лякатись, щоби не прийшлось краєви, котрий тепер своїм грошем продукує в школах рільничих для панів офиціялистів та паробків — ще на свій кошт виучувати — польскі ключниці.

[Дѣло]