Справи краєві.

Организація санитарної служби в громадах. — Проєкт закона о обовязку товариств асекураційних причинятись до коштів удержаня сторожи огневої. — Роботи краєвих бюр статистичних.

Правительство наміряє предложити галицкому соймови проєкт до закона о организації служби санитарної (здоровля) в громадах. Тая организація має бути переведена на взорець истнуючої уже в инчих краях коронних служби санитарної.

Закон державний з 30 цвітня 1870 р. вичисляє цілий ряд справ полиції здоровля, котрі мають виконувати громади чи то в своїм чи в порученім крузї дїланя. До власного круга дїланя належать між иншим: зарядити средства десинфекційні при недугах заразливих; поміч в случаях грозячих небезпечностію житю, ратунок в случаю позорної смерти, оглядини глухо-нїмих і божевільних для оцінки, чи они не шкідні для суспільности, і т. п. А до порученого круга дїланя належить: ужити средств запобігаючих, щоби заразливі недуги не ширилися, розслїджувати ті недуги, оглядини, співдїлати при обдукціях та щепленю віспи, і т. д. Однакож зверхности громадскі, особливо по селах, обовязків тих не виконують, бо за-для недостачи потрїбних відомостей, интелектуального образованя а вкінци і за-для недостачи средств материяльних обовязків тих сповняти не можуть.

Щоби тому запобігти а також улекшити громадам тягару удержуваня служби санитарної, внесло правительство ще 1873 р. до закона о организації служби здоровля в громадах. Після того проєкту кожда громада мала бути обовязана виконувати полицію здоровля, удержувати лїкаря або сама для себе або в сполученю з инчими громадами. Громади маючи власні статути і громади числячі 6000 або більше мешканців мали обовязок удержувати власного лїкаря, а инчі громади могли також удержувати самі лїкаря для себе, а коли нї, то мали бути лучені в округи санитарні. Такій округ санитарний мав обіймати не більше як 7000 мешканців а що-найменче при густім населеню просторонь не більшу як 3 милї квадратові. Так само в полученю з инчими громадами мали бути установлені і акушерки громадскі. Кошти винагороди лїкаря і акушерки мала покривати громади, а в громадах сполудених в округи санитарні потрїбна квота мала бути розложена в пропорції до загальної суми податків безпосередних, оплачуваних кождою громадою.

Соймова комисія администраційна, котрій сойм передав був сей проєкт, признала потребу переведеня организації служби здоровля в громадах, однакож она була тої гадки, що округи обіймаючі 7000 мешканців, — а таких округів було би в краю 739 — неможливі уже, за-для самого недостатку лїкарїв і акушерок. Друге питанє комисія добачила в тім, що в проєктї не було нїякої згадки про те, чи обшари двірскі мають також належати до громад санитарних. Наконець замітила комисія, що з огляду на чинности, належачи до порученого круга дїланя, повинно-би правательство, котре з институції лїкарїв громадских в великій мірї буде хіснувати, причинитися зі скарбу державного якоюсь квотою до коштів о удержаня служби здоровля.

Сойм пійшов тогдї за гадкою комисії администраційної, бо в сїчни 1874 р. ухвалив перейти над проєктом правительственним до порядку дневного, однак при тім приняв основи проєкту і передав их правительству до увзглядненя при укладї иншого проєкту организації служби здоровля. Після тих основ округи санитарні мали обіймати 15.000 мешканців; организація служби здоровля мала бути примінена також до обшарів двірских; наконець сойм висказав пересвідченє, що скарб державний повинен причинятися до удержаня служби здоровля в громадах.

Отож той новий проєкт, якій правительство наміряє предложити соймови на найблизшій сесії, буде опиратися більше-менше на тих самих основах, що правительственне предложенє з 1873 р., а тілько мав бути увзгляднене бажанє сойму, щоби округи санитарні обіймали громади з 15.000 мешканцями і щоби до тих округІв належали також обшари двірскі.

На кошти удержаня служби здоровля мають громади і обшари двірскі давати 2% суми оплачуваних податків безпосередних, а решту має покривати фонд краєвий.

***

В роках 1887 і 1888 предложив видїл краєвий соймови проєкт до закона, нападаючого на товариства убезпечень огню, оперуючі в Галичинї, обовязок причинятись до коштов удержаня служби огневої. Однакож сойм тої справи не полагодив. Видїл краєвий постановив проєкт той на ново внести до сойму сего року, маючи на увазї тую обставину, що за-для дуже прикрих пригод частих огнїв спомаганє институцій сторожей огневих було-би справою дуже важною для краю і наглою.

Видїл краєвий підносить, що оподаткованє товариств асекураційних на користь служби огневої і розвитку средств ратункових розширено в краях австрійских від 1882 р. з добрим успіхом. З доброї організації служби огневої і средств ратункових користає не тілько убезпечаючій себе, і але і товариство убезпечень, котрому також мусить залежати на полїпшеню відносин безперечности від огню. Отже після проєкту видїлу краєвого всї краєві, за-краєві але в краю оперуючі товариства асекураційні, чи оперті на взаїмности чи акційні, чи займаються тілько убезпеченєм від огню чи в полученю з иншими родами убезпечень, мають бути обовязані причинятися до коштів удержаня сторожей огневих фахових (громадских) і охотничих, підпирати убогі громади в набуваню приладів до гашеня або уоруженя сторожи, а також підпирати окалїчілих в службі членів сторожи огневої і полишених по них родин — річним удїлом, котрий має виносити 2% від всїх в році побраних премій асекураційних.

З тих престацій має бути ужита квота 10% передо всїм на утворенє фонду підпори для членів сторожей огневих, ушкоджених підчас огню, і для их родин. Ухвалою сойму може та квота бути підвисшена до 20%. Решта має бути ужита в одній половинї на запомоги громадам для набуваня сикавок і инчих приладів до гашеня, а в другій половинї на сторожі фахові і их уоруженє, на инструкторів і курси науки служби огневої.

Видїл краєвий має на початку кождого року покликувати трех репрезентантів оперуючих в краю товариств убезпечень від огню і трех репрезентантів звязку сторожей охотничих, щоби засягнути від них опинії: котрі громади і котрі сторожі огневі заслугують передо всїм на підмогу, або в котрих громадах треба помочи грошевої, щоби піднести публичну безпечність від огню.

Видїл краєвий допускає, що такі престації, оплачувані товариствами убезпечень, принесли-би річного доходу 46.000 до 48.000 зр. Така сума, ужита через чергу лїт в однім напрямі, може значно вплинути на полїпшенє відносин безпечности від огню a тим самим піднести вартість недвижимости, а заразом і обнизити кошти асекурації.

***

Краєве бюро статистичне при видїлї краєвім під управою проф. д-ра Тадея Пилята займалося сего року обробленєм трех тематів, і небавом оголосить друком: "Обшир забудованя і людність більших міст Галичини, для котрих виданий новий закон громадскій", "Склад тїл виборчих в більших громадах міских на основі актів виборчих" і “Склад міских рад в більших містах". Кромі того бюро статистичне займалося доповненєм і оконечним укладом матеріялів до статистики табулярної власности в Галичинї. Обширна ся праця вже кінчиться і появиться друком з початком 1890 р. Матеріяли зібрані для статистики табулярної власности мають послужити до дальших двох праць: одна має на ціли уложити і обговорити зміни власности табулярної через остатних пять лїт від 1884 до 1889 р., а друга зміни у власности табулярній що-до скупленя і осіб властителїв за остатних 70 лїт. Рівно-ж на основі тих матеріялів має бути виданий показчик тїл табулярних. Дальше краєве бюро статистичне взялось виготовити статистику виборів до сойму в р. 1889 і статистичний погляд на наслїдки нового закона о обшарах двірских, після котрого дрібнїйші посїлости табулярні можуть бути прилучувані до звязи громадскої. — Бюро статистики промислу і торговлї під управою д-ра Тадея Рутовского скінчало уклад статистики промислу домового, именно промислу шкіряного і деревляного, а небавом вийде з друку також праця з статистики рільничої: "Засїви і жнива на більшій і меншій посїлости земскій. Кромі того се бюро готовить том ІІ-ій "Річника статистики Галичини за ржи 1887 і 1888".

[Дѣло]