І.   "Червоная Русь" поспішила з обороною свого нещастного виступленя против руских шкіл. Хотя попередва єї статя була зовсім ясна і давала більше ніж достаточний доказ вини, однак справа за надто важна, злочиньство за надто тяжке, як щоби не належало єще послухати оборони.  

У Львові дня 6 (18) марта 1889.   З Відня прийшла вість, що вибори до соймів краєвих відбудуться не, як первістно було постановлено, аж в червни, але вже в маю, і то може навіть в першій половинї мая. Отже не більше як два місяці, а може вже ино шість або сїм недїль, дїлять нас від виборів. Вже відай перед Великодними святами вибори будуть розписані, і вскорї за тим зачнуться правибори.  

Дѣло, 14.03.1889 Ексклюзив При спеціяльній розправі над буджетом до рубрики "президія ради министрів" забрав яко генеральний бесїдник за рубрикою пос. о. Озаркевич. Він сказав:  

І.   Нїмецкій орган Старочехів, Politik, помістив в ч. 27. з 27-ого сїчня с. р. таке письмо свого дописувателя зі Львова:  

Від часу до часу появляютіся по руских часописях статьї, критикуючі то заряд тої институції, то льокацію капиталів, однак нїхто не порушував хибної засади, на якій опираєся та институція, а від чого би властиво належало зачати, т. є. вишукати средство, котре би привело институцію до належного становища. Институція та потребує основної реформи, передо всїм в засадах, аби могла свобідно розвиватись і правдиву ціль осягнути, а до того можуть послужити досвіди, набуті в инших товариствах з тою самою цілею.  

Тиждень дїлить нас від виборів посла до ради державної з округа виборчого Тернопіль-Скалат-Збараж. Мандат сей держав від ери гр. Таффого сам вождь шляхти подільскої а заразом голова "кола" польового, пок. Казимир Грохольскій. Перед ним, за будьто лучших часів, коли централи нїмецкі кокетували ще з Русинами, вийшов з урни виборчої послом округа сего о. Ив. Наумович. Пізнїйше, в 1879 р., ужито вже насильства, підкупства і деморализації, а не диво, що побіда припала Грохольскому. В 1883 р., мимо всїх тих штучок, мало-що не поховзнулась нога пок. Казимирови.

7 Львові дня 10. (22) сїчня 1889.  

    ("Czas" о Русинах. — Петербурскій "Кraj" про акцію виборчу Русинів. — Полемика коломийскої "Ради русскої" з "Червоною Русею".)  

Проєктований закон о неподїльности селяньских посїлостей, над котрим в радї державній дебатують, має запобїгти зубоженю наших селян. Интенція гарна і начасї, але проєктованим законом єї не осягнеся, як взагалї законом таким, котрий можна законними дорогами обійти. Не поможе тому і новеля карна.

  Вчера вже в телеграмах подали ми вість о димисії д-ра Флоріяна Земялковского з посади министра для Галичини, а именованю на єго місце п. Филипа Залеского, намістника Галичини. Д-ра Земялковского за єго заслуги именував цісар членом палати панів і удїлив єму великій хрест Леопольда, а нового министра для Галичини, п. Залеского, відзначив ордером зелїзної корони І-шої кляси.   Рівночасно з министром Земялковским одержав демисію і министер Пражак, а на єго місце именований министром гр. Шенборн.