Видїл краєвий вже укінчив і небавом розішле послам прелиминар буджету краєвого на рік 1890. З прелиминаря буджету показуєся, що видатки в році 1890 мають бути більші, як в 1889 році, коли між тим т. зв. доходи власні остануться майже ті самі, отже недобір, котрий треба покрити додатками до податків, збільшиться і треба буде додаток до податків підвисшити з 35 на 36 кр.
Рубрики видатків так представляються з порівнанєм за сей рік:
На 1889 р. На 1890 р.
І. Репрезентація краю 105.926 108.426
II. Кошти заряду 249 387 253.894
III. Кошти лїченя 690 000 720.000
IV. Кошти щепленя 56.900 64.000
V. Видатки санитарні 7.000 5.400
VI. Субвенції заведеням добродїйним 14.674 15.674
VІІ. На ціли образованя і просвіти 919.697 1,026.629
VІІІ. Удержанє памяток историчних 12.560 11.560
IX. Кватирунок жандармерії 86.748 94.642
X. Дороги краєві 870.320 844.584
XI. Дотація для заведень краєвих 493 492
XII. Шушасництво 20.000 20.000
XIII. Будови водні і меліорації 211.406 213.175
XIV. Сплята позичок 547.433 550.103
XV. На ціли рільництва і гірництва 215.073 230.648
ХVІ. На ціли промислу 98.232 110.951
ХVІІ. На всячину 95.732 44.080
Сума видатків 4,201.58 4,314.358
Отже видатки в році 1890 зросли-би, в порівнаню з 1889 роком, о 112.777 зр. На тую звижку складаються головно рубрики: ІІІ-тя (кошти лїченя о 80.000), VІІ-ма (на ціли образованя і просвіти о 106.932), ХV-та (на ціли рільництва і гірництва о 15.575) і ХVІ-та (на ціли промислу) о 11.719 зр. більше анїж в році 1889. Натомість видїл краєвий прелиминує низше: на дороги краєві о 25.736, на всячину о 41.652 зр., — в рубриці "на всячину" длятого, бо сего року виплачено вже остатну рату 33.333 зр. субвенції зелїзници Львів-Жовків-Рава. Инші рубрики видатків не виказують значнїйшої різниці.
Так звані доходи власні представляються як слїдує:
В р. 1889 В р. 1890
І. Відсотки від хвилевої льокації 3.000 5.500
II. З доріг краєвих 217.080 216.990
III. Надвижки від заведень дотованих 11.807 8.180
IV. Звороти задатків 35.000 33.600
V. Звороти позичок 10.662 5.589
VІ. Доходи школи лїсової 5.400 5.400
VII. Доходи шкіл і фільварку в Дублянах 45.628 39.861
VIII. З шкіл і фільварку в Чернихові 30.710 32.860
IX. З инших шкіл краєвих 13.980 13.420
X. З рахунків аптикарских 600 600
XI. Доходи з позісталости запомоги з 1886 р. 16.085 12.340
XII. Всячина 52.317 48.024
Сума доходів 442.270 422.364
Крім того сойм позволив затягнути в додатку на р. 1889 позичку 94.059
Разом 536.329 422.364
Коли порівнати видатки з доходами покажеся:
В р. 1889 В р. 1890
Видатки 4,201.581 4,814.358
Доходи власні 536.329 422.364
Недобір 3,665.252 3,891.994
Недобір в році 1889 покриваєся додатком краєвим в висотї 35 кр. від кождого ґульдена податків безпосередних.
Недобір же в році 1890 прелиминований на 3,891.994 зр. предкладає видїл краєвий покрити побором додатку краєвого в висотї 36 кр., числячи видатність 1-го крейцаря додатку краєвого на 103.000 зр.
В наслїдок того принїс-би додаток краєвий 103.000x36=3,708.000 зр. А що цілий прелиминований недобір виносить 3,891.994 зр., то ще лишилось-би 183.994 зр. непокритих.
На покритє тої решти предкладає видїл краєвий затягнути позичку в фондї доместикальнім в квотї 51.135 зр. і инкамеровати з фонду полиції краєвої 132.859 зр. — і через тую операцію покрити решту недобору на рік 1890.
Початок "краєвого фонду полиційного" сягає ще тамтого столїтя, зараз по прилученю Галичини до Австрії. Фонд той повстав из кар грошевих за переступленя так званих ґенералій, що містилися в Patrimonialgerichte der Dominien і в Thronpatent-ї. Ті кари грошеві впливали до циркулових фондів карних (Strafgelderfonde) і служили на покритє потреб загальної натури. В р. 1811 розпоряджено, щоби ті фонди звезти з округів до каси уряду камерального, і тим чином сотворено загальний краєвий фонд полиційний. Від 1887 року, на основі надворного декрету, впливали до того фонду також надвижка грошеві из належитостей післанців карних. В 1841 р. виносив маєток фонду 62.000 зр. мон. конв. З того фонду закуплено опісля у Львові будинок св. Марії Магдалини і аж до 1874 року віднаймлювано єго правительству, а в 1874 р. видїл краєвий продав єго правительству за 120.000 зр. Тепер той фонд в ефектах виносить 135.954 зр., а доходи єгo служать на покритє коштів удержаня засуджених в домах примусової праці і поправи, а надвижки з доходів впливають до фонду краєвого, бо фонд той єсть фондом дотованим — то значить, що евентуальні недобори того фонду покриває фонд краєвий, але забирає і евентуальний дохід.
"Фонд доместикальний" утворено в році 1817; служив він на покритє администраційних потреб станів галицких. По перенятю того фонду в заряд краю призначив сойм 1871 року доходи з него на видавництво Encyklopedyi do krajoznawstwa w Galicyi. Видавництво се ухвалою сойму з р. 1877 понехано, матеріяли зібрані бл. п. Ант. Шнайдером відступлено краківскій академії наук, а Шнайдерови визначено з того фонду 600 зр. дожизненної пенсії річної. Шнайдер умер в р. 1880. Потім хвилево служили доходи того фонду на запомаганє Фондації гр. Александра Стадницкого Wydawnictwa aktów grodzkich і ziemskich. Від 1887 р. фонд той, посїдаючій в ефектах 85.701 зр., остає без нїякого призначеня, а доходи єго, яко самостійного недотованого фонду, фруктификуються на єго користь...
[Дѣло]
11.09.1889