Львів: Вчера вже досвіта розпочалась була борба виборча, на разї афишами, котрих множество і всїлякої барви розлїплювано по містї. Бідні афишери мусїли добре увиватися, бо коли одна партія розлїпила афиш, то друга старалась чим скорше залїпити єго своїм або бодай залїпити имя якогось противного собі кандидата. Характеристичним було, що з великим поспіхом залїплювано имя п. Реваковича, редактора Kurjer-a Lwowsk-oгo. Имя д-ра Ґольдмана позамазувано всюди синим оловцем і пороблено дописку: "жид". О 9 год. розпочалось голосованє в 5 салях ратушевих при досить численній участи виборців. Розумієся, що не обійшлося тут без сильної агитації всїляких партій, а вже найбільше впадало в очи, що в сали виборчій виднївся на столї плякат, на котрім великими буквами було виписане имя Михальского — як кажуть — кандидата намістництва. Управнених до голосованя було 6535; з тих голосувало 2428 (в 1883 р. голосувало 2316), а вечером був результат такій, що послами вибрано: д-ра Франца Смольку 2315 голосами, Тадея Романовича 2298 голосами а д-ра Бернгарда Ґольдмана 2042 голосами. Дальше одержали: Генрих Ревакович 1119, Михайло Михальскій 1009, д-р Евзевій Черкавскій 410, Нїмчиновскій 333, д-р Вайґель 111 голосів. Поодинокі голоси упали на д-ра Цісельского, крил. Петрушевича, д-ра Шараневича, Леваковского і др.
Так отже вибір четвертого посла буде мусїв ще раз відбутися. Вибір той назначено на понедїлок. Позаяк п. Реваковичеви не стало до абсолютної більшости лиш 93 голосів, а п. Михальскій і сам не мав охоти бути послом і не мав великої симпатії у виборців, то здаєсь, що п. Ревакович перейде. Всї Русини повинні би дати свої голоси на п. Реваковича. Нинї мав бути завязаний новий комитет для переведеня вибору одного посла з міста Львова.
Тернопіль: Тут має нинї рїшитися судьба двох кандидатів. За гофратом Криницким ведесь сильна агитація, а агитують головно урядники та жиди. На 1607 управнених до голосованя, голосувало вчера до полудня 368. З тих одержав Криницкій 202, проф. Барвіньскій 156, д-р Мавс 12 голосів. Вечером вчера дістали ми телеграфичну вість, що Криницкій дістав 405, проф. Барвіньскій 343, а д-р Мавс 18 голосів. О 6 год. перервано голосованє і відложено до нинї.
Коломия: Остаточний результат голосованя такій, що сов. Клюсик діставши 82 голосів зрїкся своєї кандидатури в користь д-ра Земялковского і той вибраний послом 883 голосами на 965 голосуючих.
Дрогобич: Станислав Щепановскій вибраний послом 580 голосами, о. Алексей Тороньскій дістав 370 голосів.
Станиславів: Дуже значна часть христіяньских виборців, бо аж 774 на 955 управнених, здержались від голосованя. Голосуючих було 181. З тих одержав д-р Л. Білиньскій 177 (від самих жидів 129 а від христіян 49), 4 голоси розбилося. Д-р Білиньскій може сміло сказати, що мав мандат від станиславівских жидів.
Стрий: Д-р Филип Фрухтман вибраний 350 голосами на 351 голосуючих.
Перемишль: Голосуючих 593; з тих дістав д-р Александер Дворскій 514 а 79 упало на давного посла Вайгарта, котрий і перепав.
Самбір: Д-р Чижевич вибраний 448 голосами; контр-кандидат Никлевич дістав 148 голосів.
Новий Санч: Одноголосно вибрано мин. Дунаївского.
Ярослав: На 520 голосуючих дістав Едвард Мицевскій, властитель більших посїлостей в Тучапах, 511 голосів і вибраний послом.
Бяла: Вибраний фабриканті Франц Стшиґовскій 138 голосами на 142 голосуючих.
Ряшів: Д-р Збишевскій 272 голосів, контр-кандидат д-р Рибицкій 160.
Краків: Цікавійша як у Львові була борба виборча в Кракові, де демакрати сміло виступили до борби з станьчиками. Тут стануло до голосованя 1604 виборців. Агитація велася завзята за презесом краківскої академії наук Маєром, котрий був доси послом з Кракова, а против Асника, кандидата демократів. За Маєром а против Асника розлїплювано в місті вже від досвіта множество плякатів і голошено, що Асник то соціялист, антисемит, демагог і т. д. Але то все не помогло нїчого. Коли голосованє скінчилося, показалося таки, що Асник вийшов. З трох вибраних послів дістав Вайґель 1539, Xшановскій 1432 а Асвик 864 голосів. Мавр дістав лиш 780 а Август Соколовскій 1231 голосів. До вибору Асника причинилися головно ремісники, котрі солидарно за ним голосували. Перед магистратом стояла через цілий час голосованя кількатисячна товпа людей, цікава результату. Коли розійшлась вість, що Асника вибрано, підняла товпа грімкій оклик в честь Асника і вирушила разом з академичною молодїжею ладом войсковим перед помешканє Асника і там зложила єму гратуляцію. Так само зроблено овацію пос. Романовичеві В містї настала велика радість і одушевленє.
Броди: Отто Гавзнер.
Львівска палата торговельно-промислова вибрала послом п. Здислава Мархвицкого 24 голосами на 28 голосуючих, краківска д-ра Арнольда Раппапорта, брідска — Розенштока.
[Дѣло]
05.07.1889