Сесія Івано-Франківської обласної ради погодила Угоду про видобуток сланцевого газу на Олеській площі. Частину пропозицій депутатів враховано в Уряді, погоджено з «Шевроном» і внесено до нового проекту Угоди. Губернатор області та міністр палива й енергетики назвали це перемогою і великим кроком на шляху до енергетичної та політичної незалежності України. Однак для набуття чинності Угоді бракує ще одного кроку — схвалення в обласній раді Львівщини, сесію якої з цього питання призначено на 1 жовтня.  

  З музикою все веселіше, а читати вірші — тим паче. Якщо читець не надто добрий, то фон порятує. Звісно, все буде прекрасно, коли декламує Юрій Андрухович, а музикують Вера Каппелер і Петер-Конрадин Цумтор. Андрухович не просто читає, а й часом співає; музики не лише створюють фон — вони переплавляють текст і музику у цілісну штуку.    

  «Не буде більше настільки комфортного стану, що був після розпаду совка, коли можна було робити сміливі кроки і не виправдовуватися за помилки». Ігор Панчишин.   Перформанс "Пам'ятник братам Гартенбергам", Ігор Панчишин, 1996 р.  

  Тарас Мельничук виявив себе принаймні в двох родах літератури – ліриці і епосі. Що за маячня? – обуряться ті нечисленні, що знають творчість Мельничука, з тих нечисленних, що читають взагалі. Себто, особливих зауваг і не прозвучало б, навіть якби автор цих рядків виявив профанність, а чи вдався до провокації. Тим не менше, ані першого, ані другого в цьому твердженні нема.

Нещодавно в Івано-Франківську з`явилася нова громадська ініціатива, яка поставила своїм завданням оберігати архітектурно-топографічне обличчя старого міста. Хоч про збереження історичних будівель (а це 5 пам`яток національного та приблизно 560 – місцевого значення) у якийсь спосіб дбають і місцевий осередок Товариства охорони пам`яток, і державні та самоврядні відділи охорони культурної спадщини, у громадських активістів – безмежне поле діяльності.

Напередодні Дня незалежності в Івано-Франківську знову зібрали дискусійний клуб «PRO-позиція». І хоч обговорювати планували трансформацію політичних симпатій Прикарпаття за період незалежності, мова здебільшого мовилася про всю Україну, аналіз останніх 22 років її історії та прогнози на майбутнє.  

АRT-Львів "ковтає слинку": у Івано-Франківську створили муніципальний Центр сучасного мистецтва!  Сьогодні тут відкривається перша виставка «Презентація».    

  (підготував Василь Карп’юк)     Третій герой циклу «Пси святого Луки» – Ярослав Яновський. Він не лише художник, а й письменник, кінематографіст, перформер… Проте, найбільше таки художник, якщо розуміти це поняття в якості тотальної естетики. Яновський творчий завжди і в усьому, він поєднує не лише різні стилі чи течії, а й синтезує різні види мистецтва, і це йому вдається дуже зграбно. Хоч, як зазначає сам митець, його творчість інтуїтивна, себто, якість не від розуму, а від натхнення.  

Вперше Ігор Померанцев помітно зринув в українському мовному просторі кілька років тому книжкою «КГБ та інші…». В цьому виданні вдало поєднані поезія, есеї та світлини. Разом – цілісний мистецький продукт, цікавий для споживання. І вже в тій книжці не можна було не зауважити філігранності поетичного слова Померанцева. Безсумнівно, далася взнаки радіожурналістика, якою все життя займається автор. Вірші – як короткі інформаційні повідомлення. Все найважливіше і майже нічого зайвого.  

Цей сивий і розважливий чоловік заходить до мене рідко. У нас різні зацікавлення, різні темпераменти та різний спосіб життя. Він приходить лише тоді, коли у світі стається щось незвичайне. Він був моїм гостем наступного дня після падіння нью-йоркських хмарочосів, на топі Помаранчевої революції й в ті жовтневі дні дві тисячі восьмого, коли обвалилася гривня. Під час останніх президентських виборів ми розмовляли двічі.