На сцені – Юрій Андрухович!

 

З музикою все веселіше, а читати вірші — тим паче. Якщо читець не надто добрий, то фон порятує. Звісно, все буде прекрасно, коли декламує Юрій Андрухович, а музикують Вера Каппелер і Петер-Конрадин Цумтор. Андрухович не просто читає, а й часом співає; музики не лише створюють фон — вони переплавляють текст і музику у цілісну штуку.

 

 

Хоч імена музикантів, може, не відразу згадуються або таки не є знайомими, проте Петера-Конрадина вже міг бачити український глядач. Цей швейцарець раніше був на ударних в Karbido. Ну а Вера, як висловився Андрухович на прес-конференції в Івано-Франківську, є подругою і супутницею життя Петера-Конрадина. Тож, можливо, це додасть ще більшої єдності колективу Werwolf Sutra на сцені.

Власне, все почнеться дуже скоро: на трьох концертах у Чернівцях, Івано-Франківську і Львові. Загадкову назву проект одержав від одного з віршів Андруховича з книжки «Пісні для Мертвого Півня». Своєю чергою, два з цих концертів відбудуться в межах 4-го Міжнародного фестивалю «Meridian Czernowitz» та Літфесту 20-го Форуму видавців у Львові.

Юрій Андрухович — чи не перший і найактивніший з українських письменників, які синтезують власну творчість з музикою та театром. Очевидно, у багатьох авторів, що люблять рок-музику, було бажання чи то бути просто музикантом, а чи й фронтменом якогось кльового колективу. Частина — стали, є чимало таких гуртів. Частина — забули про це бажання, або воно замінилося іншими. А Юрій Андрухович проніс цю мрію аж доти, доки вона нарешті змогла втілитися. Так чи інакше, реалізований у письмі, митець знайшов собі бажане, приємне і комфортне заняття, яке розділили зацікавленням і вподобанням багато реципієнтів.

 

 

Григорій Семенчук у статті «Від тексту до музики» зазначає: «Юркові пощастило — у своєму довготривалому проекті з польським гуртом "Karbido" йому вдалось насамперед повністю перетворити власний текст у музику, чи то пак навіть сучасну оперу. Якщо у перших спільних альбомах слухач може вловити певну дистанцію між музикою і поезією Юрка, то вже у останній спільній роботі "Цинамон" поезія, власне, виконує роль сценічного інструменту». Перед Karbido були й інші проекти, але саме співпраця із цим польським колективом на сьогодні видається найвдалішою. Проте це враження може швидко змінитися — на черзі Werwolf Sutra.

Вже цієї суботи, 7 вересня, у Чернівецькій обласній філармонії відбудеться перший концерт нового музично-поетичного проекту. Андрухович, природно, читатиме свої вірші, Петер-Конрадин Цумтор гратиме на великих і малих ударних, а Вера Каппелер — на фортепіано, іграшковому піаніно та фісгармонії. Також обидвоє підтримуватимуть Андруховича голосами. На 12 вересня заплановано виступ в актовій залі Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка. Обидві великі зали, вочевидь, зберуть чималу аудиторію. Але поміж тим, 10 вересня, відбудеться майже камерний концерт у «Ґранд-кафе» театру кіно «Люм'єр» в Івано-Франківську.

 

 

Тож чого сподіватися від концерту? Чи принаймні що там буде? Як каже Андрухович, Петер-Конрадин Цумтор — блискучий барабанник і людина, яка ставиться до ударної установки як до такого собі симфонічного оркестру, де він і диригент, і виконавець на всіх інструментах. Петер-Конрадин виступає паралельно у кількох музичних складах з виключно ударними інструментами.

Вера Каппелер — теж дуже знане в музичній Швейцарії ім'я. Її перший і основний інструмент — фортепіано. А у Франківську вона також зіграє на білому роялі, який є у «Ґранд-кафе». Андрухович зізнається, що саме цей інструмент великою мірою вплинув на вибір локації для концерту в рідному місті.

Співпрацю зі швейцарцями український письменник почав два роки тому. Відтоді, як Петер-Конрадин знайшов у віршах Андруховича назву «Werwolf Sutra», це тріо так і називається. Перші дванадцять виступів у такому складі відбулися 2011 р. у Швейцарії. Від концерту до концерту програма шліфується. Зараз продукт ще в роботі, але ці три виступи вже можна вважати прапрем'єрою. Альбом проекту Werwolf Sutra в завершеному вигляді буде видано у Швейцарії в люцернському музично-літературному видавництві наприкінці жовтня. А 4 листопада почнеться промо-тур Швейцарією, Австрією та Німеччиною зі свіжим диском.

Репертуар Werwolf Sutra складається з текстів Андруховича, які досі звучали лише в німецьких перекладах. Натомість є ідея, що в Україні всі ці твори виконуватимуться українською. Хоч будуть моменти, де український варіант не зовсім лягатиме на створений музичний малюнок. Андрухович схиляється до варіанту, за якого певна кількість матеріалу таки звучала би німецькою, — передбачається, що частина гостей українських концертів теж буде німецькомовною. Зокрема, на виступ у Франківську «погрожують» завітати працівники Швейцарського посольства на чолі з паном послом. Тому є ідея поєднати можливості обох мов. У цьому і полягає родзинка українських концертів. Крім того, в репертуарі є декілька народних пісень, зокрема й нова версія «Зеленої ліщиноньки», яку раніше виконувалося з Karbido, а також лемківські пісні «Пиємо, пиємо…» та «Не піду я до леса».

Остаточно не відомо, що саме прозвучить під час цих трьох виступів. Репертуар доволі великий і є з чого вибирати. Тож будемо слухати і сподіватися, що для нас виберуть найкраще. Адже в прес-релізі зазначено: «Поєднавши у своїх композиціях Андруховичеві екзотичні ландшафти та нервово-аґресивну пульсацію пост-рокових чи фрі-джазових форм із народнопісенними й аванґардовими елементами, "Werwolf Sutra" досягає цілком нового ступеня спільної мистецької якості, коли слова і музика стають уже цілком нерозривними». Побачимо, чи відбудеться таке саме повне єднання цієї музики з українськими слухачами. 

 

Фотографії та колажі Ніни Андрухович — зі сторінки події.

06.09.2013