Образ громадського житя карпатської Руси в XIII. віцї.     ПЕРЕДМОВА.  

[ЛНВ, 1901, т. 13, кн. 1, с.40–44]   Коли Хмельницький, засуджений гетьманом Потоцьким на смерть, утїк із вязницї і прямував на Сїч, трапило ся, що одного вечера проїжджав по-при великий лїс. Боячись попасти ся потемки в руки гетьманській погонї, він завернув конем у лїс, думаючи переночувати дебудь під дубом.   Доки була стежка вигідна, він їхав на конї. Та далї пішла гущавина, сумерки хапали за очи, і пан Чигиринський сотник мусїв злїзти з коня, взяти його за поводи і вести далї, ногами мацаючи стежку під собою.  

[Громадський голос, 1901, № 20 (9.V); c. 154–156]   На початку була горівка. Не було зразу в ній жадного ладу. Кождий міг її гнати, продавати або й сам пити. Коли се прийшло до краю угорське вино. А було воно дороге. I віддїлив Бог тих, що пили горівку, від тих, що пили вино; і віддав тамтих під власть сих. І стало ся, що одні мусїли лише горівку гнати І пити, але гнати для тих других. а пити за свої добрі гроші, а другі діставали готову готову горівку і продавали її на власний рахунок, аби запивати ся угорським вином.  

I.*)  

[Перехресні стежки. Повість. Львів, Вид. «Літ.-наук. вісника», 1900. 320 с.]   І.   — А, пан меценас! ґратулюю, ґратулюю! Може тїшити ся наше місто, що дістало такого блискучого оборонця. О, такої оборони наш трибунал давно не чув!  

Розмова в ночи перед новим роком 1901.   Іляріон. (сидить при лямпі занятий писанєм).   Зенон (входить). Добрий вечір!   Іляріон. (озирнув ся, всьміхає ся). А, добрий вечір! От гарно, що приходиш. Я як раз післав тобі писульочку пневматикою.   Зенон. Щось спішного?  

[ЛНВ, 1900, т. 9, кн.1–3, с.18– 38, 138–164, 253–272; т.10, кн.4–6, с.51–71, 157–176, 280–301; т.11, кн.7–9, с.55–76, 164–189, 299–321; т.12, кн.10–12, с.50–79, 158–202, 281–329]   Повість     І.   — А, пан меценас! ґратулюю, ґратулюю! Може тїшити ся наше місто, що дістало такого блискучого оборонця. О, такої оборони наш трибунал давно не чув!  

[Сім казок. Львів, 1900, с.39–49]   (Присьвячую памяти Антона Грицуняка.)  

[Сім казок. Львів, 1900, c. 50–76]   I.  

[Сім казок. Львів, 1900 c. 77–92]