[Малий Мирон і інші оповідання. Львів, 1903, с.129–161]   ІЗ МОЇХ СПОМИНІВ.   I.  

[Малий Мирон і інші оповідання. Львів, 1903, с.35– 59]  

[Малий Мирон і інші оповідання. Львів, 1903, с.17–33]                           Був Гриць премудрий родом з Коломиї,                         Вчив ся барз добре на фільозофії.                                    Стара співанка.   I.  

З бурливих літ. Львів, 1903. З друкарні Наук. Т-ва ім. Шевченка під зарядом К. Беднарського. Накладом Антона Хойнацького   Зміст Передмова. Різуни. Гриць і панич.  

Малий Мирон і иньші оповіданя Львів: Накладом А. Хойнацкого; З друк. Наук. Т-ва ім. Шевченка, 1903. – VIII, 188 с. Зміст: Малий Мирон; Грицева шкільна наука; Оловець; Schön-Schreiben; Отець гуморист; Гірчичне зерно; Борис Граб.    

Коли ще зьвірі говорили: Казки для дїтий. 2-е побільшене вид. – Львів: З друк. Наук. Т-ва ім. Шевченка, 1903. – 146 с. (Виданє Руского Товариства Педаґоґічного; Чис. 59). Зміст: Осел і лев; Старе добро забуваєть ся; Лисичка і журавель; Лисичка і рак; Лисичка і дрозд; Заяць і їжак; Королик і медвідь; Вовк війтом; Заяць і медвідь; Ворона і гадюка; Три міхи хитрощів; Вовк, лисиця і осел; Лисичка-черничка; Мурко й Бурко;

[Добрий заробок і інші оповідання. Львів, 1902, с.81—97]   Оповіданє ложкаря.   Вичитав отсе я в ґазетах — бо я письменний троха — що Бог дав нашому краєви такого доброго маршалка, який каже: „Всїх сил доложу, аби тілько домашнїй промисл у Галичинї піддвигнути. Вже нехай собі там що хоче паде, а що хоче пропадає, а домашнїй промисл мусить піднести ся!“  

[Добрий заробок і інші оповідання. Львів, 1902, с.102–114]   Присьвячую Степанови Ковальову.    

[Добрий заробок і інші оповідання. Львів, 1902, с.25–44]   І.   „Виставлений на публичну продаж ґрунт під нумером конскрипцийним 29, власність Миколи Прача, вартости шацункової 150 ринських, ураз зі всїми ґосподарськими забудованями, зложеними зі стайнї на одну корову і хлїва на одну свиню, для заспокоєна вірительно́сцї Мортка Шіндера в сумі 40 ринських і коштів екзекуцийних. Цїна вивола́ня 150 ринських. Хто да вєнци?“  

[Добрий заробок і інші оповідання. Львів, 1902, с.65–79]   (Присьвячую щирому другови К. Бандрівському).