[ЛНВ, 1902, т. 19, кн: 9, с.222–240]
ІЗ МОЇХ СПОМИНІВ.
І.
В житю мов у довгій дорозї: що з воза впало, те пропало. А спомини, мов затурбований хозяїн, ідуть по довгих лїтах тою дорогою і шукають-питають давно загубленого.
[Добрий заробок і інші оповідання. Львів, 1902, с.115– 136]
Із моїх споминів.
На днї моїх споминів, десь там у найглубшій глубинї горить огонь. Невеличке огнище неблискучого, але міцного огню осьвічує перші контури, що виринають із темряви дитячої душі. Се огонь у кузнї мойого батька.
Панталаха і иньші оповіданя
Львів: Накладом А. Хойнацкого; З друк. Наук. Т-ва ім. Шевченка, 1902. – VI, 159 с.
Зміст:
Панталаха;
Хлопська комісія;
В тюремнім шпиталї.
Добрий заробок і иньші оповіданя
Львів: Накладом А. Хойнацкого; З друк. Наук. Т-ва ім. Шевченка, 1902. – XV, 136 с.
Зміст:
Добрий заробок;
Мулярь;
Сам собі винен;
Слимак;
Історія моєї сїчкарнї;
Домашний промисл;
Довбанюк;
У кузнї.
[Iвaн Франко. Панталаха і иньші оповіданя. Накладом Антона Хойнацкого. Львів 1902. З друкарнї Наукового Товариства імени Шевченка під зарядом К. Беднарського. С. 139—159]
І.
Тюремний шпиталь! Кожде з тих двох слів містить у собі пекло, а злучені разом вони — куточок раю, тиха пристань, до якої тужать сотки душ натомлених та зболїлих. Тут вони знаходять пільгу в своїх болях або бодай хвилеву переміну своєї сїрої, нестерпної вже через саму монотонність недолї.
[Iвaн Франко. Панталаха і иньші оповіданя. Накладом Антона Хойнацкого. Львів 1902. З друкарнї Наукового Товариства імени Шевченка під зарядом К. Беднарського. С. 1—106]
I.
[Iвaн Франко. Панталаха і иньші оповіданя. Накладом Антона Хойнацкого. Львів 1902. З друкарнї Наукового Товариства імени Шевченка під зарядом К. Беднарського. С. 107—138]
І.
Е, що то ви, молоді яндруси*, говорите!...
