Юрко ТИМЧУК

Оголошення з таким застереженням висять у зоопарках на клітках з горилами, шимпанзе та іншими лапундерами. Є надія, що аналогічні повідомлення з’являться по периметру кордону РФ й обов’язково на стіні московського Кремля.
Війна змінює пріоритети, і якщо в мирний час візит в Україну генсека ООН був би мегаподією, то зараз увага сконцентрована на інших важливих подіях.
Коли на східному кордоні України замість бутафорної стіни з’явиться рів із крокодилами, а росіяни страшитимуть своїх чад «паляницями», життя налагодиться; а поки що, як казав один президент, маємо те, що маємо.
Україна залишається в епіцентрі великої геополітики, але хай Бог милує від такої популярності, що надто дорого коштує для українців.
Поки президент США вказував місце президента РФ в харчовому ланцюгу («Він думав, що зможе пережити нас. Але він глибоко помилявся»), українці згадували, що поганою прикметою є озвучення мрій
У майбутньому історики і філологи сперечатимуться, хто має прерогативу для дослідження виступів шостого президента України.
Критична маса має прикру здатність вибухати у найнесподіваніший момент. І ніякі аутотренінги та медитації не допоможуть підготуватися – однаково рвоне зненацька.
Сидіти на березі й чекати, коли річкою пропливе труп ворога, можна до «китайської паски». Українці потроху позбуваються східного рудимента, але продовжують очікувати на танки із Заходу.
Іван Предтеча забрав усі свята на плечі, а передували тому зовсім несвяткові трагедії, спалахи корупції та міжнародні проблеми.
Bonduelle й Арестович виявилися "консервами" і пішли за російським воєнним кораблем, українці чекають нової зброї та восьмого Рамштайну.