Поки майже президент США Трамп не озвучив свої фантазії гренландською, канадською і панамською мовами, решта планети розв'язують свої проблеми. Огляд подій за тиждень
Мілітарне тижня
Перше, на що зверталося увагу під час проведення 25-го засідання Контактної групи з питань оборони України (більш відомої як «Рамштайн»), – міністр оборони США Ллойд Остін очолює захід востаннє. Шеф Пентагону відкрив засідання й оголосив про новий і останній пакет американської допомоги Україні за адміністрації президента Байдена. В пакет увійдуть ракети протиповітряної оборони AIM-7, RIM-7, AIM-9M, боєприпаси класу "повітря-земля", допоміжне обладнання для F-16 – і коштуватиме все це пів мільярда доларів США.
Про решту мільярдів американських доларів у контексті допомоги Україні згадаємо пізніше, а крім Остіна промовляв канадський міністр Білл Блер – за його словами, його країна виділила Україні військову допомогу на 440 мільйонів канадських доларів, з яких майже половина піде на реалізацію ініціативи Чехії щодо закупівлі і доставки великокаліберних боєприпасів для України на додачу до вже виділених 53 мільйонів канадських доларів. Ще 100 млн канадських доларів підуть на підтримку виробництва військових безпілотників в Україні.
Мав що сказати і міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус. Крім того, що німці таки передадуть нам ще у поточному році системи ППО IRIS-T, міністр заявив: наразі зарано розмірковувати про те, що може статися з форматом групи після вступу Дональда Трампа на посаду, але у разі виходу Штатів з «Рамштайну» всім іншим учасникам Контактної групи з допомоги Україні доведеться ухвалювати власні рішення.
Підсумовуючи «Рамштайн» президент Зеленський повідомив, що Україна загалом отримає додаткові пакети підтримки на суму 2 мільярди доларів за підсумками зустрічі Контактної групи. Крім того, Верховний головнокомандувач розповів про «8 коаліцій спроможності». «Це вже на папері. 34 країни вже підтримують ці стратегічні коаліції. Щоб було зрозуміло, що це, – це коаліція ППО, ПРО, IT-коаліція, розмінування, морська коаліція, небо, артилерія тощо», – сказав Зеленський. Як коаліції працюватимуть не «на папері», а в реальності, згодом дасться чути.
Фінансове тижня
Щодо згаданих доларів допомоги США Україні стало відомо, що адміністрація президента Байдена не встигла використати майже 4 мільярди на ту саму допомогу. Заступниця речника міноборони США Сабріна Сінгх повідомила, що Штати не витратили всіх коштів із пакета підтримки України, тому адміністрація Байдена передасть адміністрації новообраного президента США Дональда Трампа майже 4 млрд доларів, які можна буде використати за програмою президентських повноважень (PDA).
Що Трамп робитиме з тими мільярдами, буде видно після 20 січня – а поки що за океаном шлють Україні промені оптимізму, як то мусив зробити безпосередній шеф пані Сінгх, речник Пентагону генерал Патрік Райдер. «Важливо розуміти, що це повноваження влади – використовувати ці кошти. Я не буду спекулювати про те, що може зробити наступна адміністрація. Але ми знаємо, що в нашому Конгресі є сильна двопартійна підтримка України. Як ви чули від міністра Остіна, захист України має значення. Це не тільки про Україну – це про міжнародну безпеку та повагу до прав і правил міжнародного порядку. Ми повністю усвідомлюємо важливість боротьби України за безпеку всіх нас», – сказав Райдер – і, можливо, десь в когось оптимізму додалося.
А беземоційний і прагматичний Американський інститут підприємництва (AEI) підготував новий звіт-аналіз, про який згадали у Bloomberg. Для України головними в цьому звіті є дві тези: «Короткострокові витрати на надання допомоги Україні в захисті від російської агресії набагато менші, ніж довгострокові витрати на те, щоб дозволити Росії перемогти», і «Ми (AEI, – ред.) доходимо висновку, що підтримка України відповідає найкращим інтересам Америки з точки зору фінансів». Без соплів про емпатію і філантропію американці пояснили, що треба робити.
Міністр тижня
У постсвятковий період скандали навіть у Верховній Раді проходять мляво. До міністра енергетики України Германа Галущенка періодично виникали претензії. Германа Васильовича звинувачували в поганій підготовці до опалювального сезону та відсутності гідного захисту для об’єктів енергетичної інфраструктури і ще в купі гріхів меншого калібру, але особливого дискомфорту від наїздів журналістів чи парламентарів міністр не відчував.
Аж тут сталася чергова година запитань до уряду, де до Галущенка висловила жаль депутатка від фракції «Голосу» Інна Совсун. Представниця законодавчої гілки зачепилася на пункті добудови Хмельницької АЕС: Совсун звинуватила Галущенка в тому, що він обдурює західних партнерів, – міністр у відповідь заявив, що нардепка «бігає по посольствах» і «поливає брудом нашу енергетику і нашу державу».
Перша частина дійства наразі закінчилася появою і реєстрацією у Верховній Раді постанови про звільнення міністра. Герман Васильович активізуватися на медіа-полі – і ще на згаданій «годині уряду» сміливо заявив про старт в Україні процесу пошуку «стратегічного інвестора» для розробки всіх родовищ урану.
Потім в медіа почали вигулькувати думки розмаїтих експертів про неможливість міняти профільного міністра в розпал опалювального сезону (така тавтологія захисникам Галущенка подобається), а менш запальні адвокати міністра казали, що йому і так нічого не загрожує, бо в Германа Васильович гарні стосунки з ОП. Самій енергосистемі від звільнення чи не звільнення міністра ні холодно ні тепло – вона ледь не щодня переживає атаки росіян, то і таку суєту переживе.
Едукація тижня
За інформацією профільного міністерства, реформа у вітчизняній системі освіти почнеться 2027 року. В команді Оксена Лісового вирішили, що хоч часу ще багато, але готувати суспільство треба вже. Таким чином суспільство взнало, що з 2027–2028 навчального року для учнів 10–12 класів будуть обов’язковими такі предмети: українська мова, українська література, історія України, англійська мова, математика, фізична культура, захист України.
Освіту юні громадяни знову здобуватимуть 12 років, і з обов’язкової програми старшої школи зникнуть зарубіжна література, всесвітня історія, громадянська освіта, біологія/екологія, географія, фізика, хімія. Їх можна буде вивчати у вибіркових курсах залежно від профілю. Самі профілі формуватимуться в межах трьох тематичних кластерів: мовно-літературний (входитимуть українська мова й література, іноземні мови й літератури); STEM (охоплює природничі науки, математику, інформаційні технології); суспільно-гуманітарний (історія, правознавство, соціологія, психологія).
Поки що ініціативи Міносвіти виглядають такими, що можуть налякати аксакалів, які пам’ятають логарифмічні лінійки та транспортири, і втішити міленіалів, які на дистанційному навчанні створили в своїй свідомості власне бачення школи. Ну і не можна забувати, що за два роки і дев’ять місяців ще може відбутися дуже багато змін.
14.01.2025