Художник цінний не тим, що він гарно малює, а якраз ідеями і своїм сприйняттям світу, своєю свободою і невичерпними можливостями. І виставка «Руки і світ мистецтва» Володимира Костирка є кунсткамерою з історіями митців, які це підтверджують.

 

  Роздуми про любов завжди актуальні. Якщо говорити про романтичне кохання, то ця тема потрапляє на поживний ґрунт у лютому, до Дня Святого Валентина. Якщо говорити про любов як одну з цінностей сучасного суспільства, то найкраще вона проростає у часі Великого посту.  

Форум «Погран Культ. Галіція Культ» від столичного «Dofa Fund» (4.10–18.10 2016 р.) – потужна неординарна подія навіть для великого, розлогого, промислового, але культурно відстороненого Харкова. Понад 80 різноманітних подій: виставок, концертів, вистав, акцій, перформансів, резиденцій, майстер-класів. Програмна відсутність відверто попсових акцій (як це було на «ПортоФранко-Гогольфест» цього року у Франківську), які, може б, спрацювали на привернення уваги ширшої авдиторії.

«З Гомера кожен може взяти стільки, скільки здатен взяти», казали в давнину.  

    «Постмодернізм – не "жанр", не "стиль" і, тим більше, не "школа", до якої можна "належати". Постмодернізм – це ситуація…. Художник-постмодерніст нагадує дитину, яка раптом отримала спадок від кількох поколінь старших родичів… Золоті зливки здаються йому чудовим фундаментом для іграшкового будиночка, велетенський рубін є гарним тільки тому, що схожий на ягоду, а з цінних паперів, виявляється, можна склеїти повітряного змія... Дитина "відміняє" традиційні методи застосування скарбів: вона не експлуатує, а маніпулює; не накопичує, а бавиться.»