...він пішов, тихо розчинився у передранковому Львові. Закрилося ще одне вікно у ті ейфорично-легендарні часи, коли все так драйвово починалось. Продовжувати нам

«З Гомера кожен може взяти стільки, скільки здатен взяти», казали в давнину.  

75-й річниці бомбардування Львова у перший день Другої світової війни і сучасним українським реаліям присвячується  

За два тижні до цісарських уродин Музей ідей у Львові презентував чергову спробу пам’ятника цісарю Францу Йосифу І. Наразі у кишеньковому форматі, що дуже актуально в контексті нового скульптурного скандалу в місті стосовно самовільно встановленої на проспекті Свободи двометрової фігури Христа. А планувалась тридцятиметрова, щоправда не там, а на Високому Замку!!!...    

Біля входу у львівську Ратушу вже тиждень стоїть «благочинна» фіґура Юрія Змієборця, а в перший день серпня у місті стартував аукціон «Митці — воїнам» — творчий спосіб арт-спільноти консолідувати зусилля спільнокошту Львівщини для потреб українського війська.   Процесом забивання цвяхів керує Андрій Салюк  

Ірина Шимон: Розумні забави львівського літа    Покоління ровесників Української держави у своєму дитинстві могло тільки мріяти про світ інтерактивних ігор та високі медіа-технології. Ми раділи жуйкам «Turbo», збирали фантики з імпортних батончиків, тішились іграшкою йо-йо, а на пальцях мали мозолі від джойстика восьмибітної приставки. Ейфорія – Інтернет-клуб з доступом до ігор в режимі онлайн...  

П’ятдесят років тому найкращим подарунком зі Львова була ваза гутного скла – авторства художників знаменитої на весь Радянський Союз Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики Художнього фонду УРСР. А на початку ’90-х Львів, (і це в тих умовах першого етапу розвалу союзу і перших кроків становлення незалежності!) кілька разів ставав майданчиком Міжнародного симпозіуму гутного скла.

Шевченковий ювілей з усіма його стандартними Урочистими Академіями і рештою пафосного офіціозу вже буквально стукає в двері. Тож хочу нагадати про одну з небагатьох «притомних» подій «до дати» – прем’єру Першого українського театру для дітей та юнацтва «Наш Тарас», яка на тлі трагічного січня-лютого не набула, відповідно, того розголосу, на який заслуговує. Символічний збіг, що діяльність Першого національного 70 років тому, 1944-го, у Львові почалась саме з Шевченкового слова.    

19 лютого Львів прокинувся із спаленою військовою частиною, розгромленими райвідділками та обласним управлінням міліції і... розбитими сецесійними вітражами облпрокуратури. Унікальну пам’ятку архітектури і мистецтва, що перестояла дві світових війни, фашистів і совєтів, в революційній (провокаційній) ейфорії потрощили молоді вандали, які помстились споруді за злочини її арендаторів.    

«Будто прирос к монитору Чайные  листья остыли Сердце мое на Майдане»   Хоку одеського художника і поета Ігоря Гусєва