“Якщо зараз є різні інтерпретації українських і польських експертів щодо побаченого, значить, треба продовжувати дослідження, щоб у жодної зі сторін не виникало сумнівів, оскільки це дає поле для спекуляцій”, – наголосив посол.

Як повідомив секретар державної комісії з питань увічнення пам'яті жертв війни і політичних репресій Святослав Шеремета, фахівці виявили під землею 18 поховань, з-поміж яких три вочевидь належать військовикам, властиво, воїнам УПА.

Літопис однієї археологічної експедиції: в Городку над Смотричем знайшли невідомий замок та актуалізували герб міста.

Сатанів цілком може стати центром «палеонтологічного туризму». Найперше скам'янілі рештки можна побачити в мурах середньовічної міської брами, але найцікавіше – старі каменоломні на березі Збруча

Надзбручанські гори вважали священними з сивої давнини. Втім територія Збручанського культового центру, ймовірно, була значно більшою, аніж дотепер прийнято вважати.

Цьогорічна випадкова знахідка у Сокальському районі, на околиці села Карів, стала справжньою несподіванкою для науковців і може дещо змінити уявлення про заселення цих теренів у неспокійні перші століття нашої ери. Попри те, що археологи рідко користуються словом «сенсаційна знахідка», у цьому випадку вони з певністю так називають своє відкриття.    

Їх шукають у підземеллях, в землі і у старих архівах. Втрачені загадки історії Тернополя не дають спокійно спати ентузіастам. Z уже писав про дослідження підземних ходів міста і розкопки на території, де була найдавніша споруда міста – Тернопільський замок. І ось ці наполегливі пошуки і сотні кубометрів перекопаної землі дали перші результати. В ґрунтових нашаруваннях минулого археологи віднайшли трипільську кераміку та черняхівський культурний шар.

  Фахівці під час розкопок на території Тернопільського замку виявили зразки трипільської кераміки та побутові речі черняхівської культури. З ними пов'язані загадки, яких дослідники поки що не можуть пояснити, розповів керівник державного підприємства «Подільська археологія» Богдан Строцень, передає Укрінформ.  

  У Львові археологи Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» віднайшли частину муру Низького замку – палацу, що свого часу був резиденцією князя Лева, повідомили у прес-службі НРЦ «РАС».   Знайдений мур попередньо датують XV–XVI століттям і був, очевидно, частиною замкового комплексу, зведеною під час однієї з перебудов замку.  

  Днями в давньому надзбручанському містечку Сатанові, що на Хмельниччині, завершилися археологічні розкопки, що тривали там ще від серпня.   Лариса Виногродська