Юлія ТОМЧИШИН

Їх шукають у підземеллях, в землі і у старих архівах. Втрачені загадки історії Тернополя не дають спокійно спати ентузіастам. Z уже писав про дослідження підземних ходів міста і розкопки на території, де була найдавніша споруда міста Тернопільський замок. І ось ці наполегливі пошуки і сотні кубометрів перекопаної землі дали перші результати. В ґрунтових нашаруваннях минулого археологи віднайшли трипільську кераміку та черняхівський культурний шар. Звідкіля взялися тут сліди цих давніх культур, науковці тільки припускають, але завдяки отриманій інформації змогли не лише відновити минулий, а й спроектувати майбутній вигляд тернопільської твердині.

 

Сучасний вигляд Тернопільського замку

 

Трипільська кераміка. Звідки?

 

Ціле літо біля Тернопільського замку тривали археологічні роботи. І археологи, і волонтери раділи кожній знахідці і наполегливо працювати з ранку до пізнього вечора. Вони досягли свого – результати розкопок таки додали місту віку і свідчать про те, що життя тут вирувало значно давніше, аніж вважали дотепер.

 

Кадр із розкопок на території Тернопільського замку. Літо 2017 року

 

«Можна впевнено говорити, що 15 квітня 1540 року не є датою заснування Тернополя. Це застаріла інформація», – заявив керівник ДП «Подільська археологія» Богдан Строцень.

 

В арсеналі тернопільських вчених були старі карти і схеми, фотографії, акварелі, які збереглися з минулого. Запевняють, найбільше інформації отримали з карти фон Міга, однак через великий масштаб прогледіти деталі неможливо.

 

Елементи трипільської кераміки, віднайденої на території Тернопільського замку

 

Під час розкопок трапилася дивна історія, яку археологи трактують як провокацію. Якось вранці після вихідних у розкопі близько до поверхні ґрунту вони знайшли дві стародавні фібули (металеві застібки), датовані 3-4 століттям.

 

«Напевне, хотіли підхопити нас на гачок, – додає Богдан Строцень. – Але я оглянув ці фібули ретельно і помітив, що вони були помиті. Може, цю "знахідку" підкинули в розкоп, щоб дискредитувати наші дослідження, адже про них тоді багато писали у ЗМІ, не знаю…»

 

Археологам вдалось знайти західну стіну та південно-східний кут замкових укріплень. А також виявили залишки напівпідвального приміщення. Але що там було, з’ясують вже наступного року.

 

«Саме у цій частині замку на кам’яній вимостці 19 століття ми знайшли колекцію трипільської кераміки, якій приблизно 6 тисяч років, – розповідає пан Строцень. – Фарба і орнаменти на уламках глечиків збереглися досі. Виникає питання – звідки ці знахідки тут взялись. Перша версія – із трипільського культурного шару, зруйнованого під час будівництва готелю "Тернопіль". За рельєфом усе збігається – там могло бути трипільське поселення. Якщо це так, то під час подальших розкопок ми віднайдемо цьому підтвердження. Друга версія – кераміка була завезена у місто з інших куточків області під час будівництва терас так званих "єлисейських полів", як називають їх тернополяни». 

 

Такий вигляд мав Тернопільський замок в часі Другої світової війни

 

Також вдалося дослідити, що з півночі та сходу замок оточували глибокі рови, щоб захищати його від ворогів. З північної сторони, яка була розміщена з боку пологового будинку, для цього використали глибокий і широкий природний яр. Знайшли також і залишки кам'яної огорожі 19 століття поблизу альтанки, а також пішохідного переходу на вулиці Замковій. Науковці стверджують: у різні періоди свого існування замок мав різний вигляд. Тому ці знахідки  ніби уламки історії, які поступово допоможуть відродити минуле міста.

 

Загадки з минулого – черняхівська фібула і старовинний перстень

 

Наступним несподіваним відкриттям став черняхівський культурний шар, який виявили поруч із північним оборонним ровом на замковому подвір'ї.

 

 

«Ми знайшли фібулу і кілька фрагментів кераміки, але вони були не рухані, – додає археолог. – Це свідчить про те, що в 3-4 столітті у цьому місці жили люди. Є кілька гіпотез. Перша, що тут було селище. Але вона неправильна, адже ці племена селилися у долинах річок, а тут – вершина мису, пагорб. Однак тут могла бути черняхівська фортеця – рельєф відповідний. Досі відомі три фортеці черняхівської культури. Якщо інформація підтвердиться, то тернопільська стане четвертою. Ще один варіант – могильник. Або ж, можливо, тут були і фортеця, і могильник. По річці Серет проходив кордон між прийшлими германцями і місцевими слов’янами, яких археологи об’єднують в одну черняхівську культуру. То не був чіткий і непорушний кордон, не було огорожі. Селища могли розташовуватися по сусідству. Але в основному зліва річки мешкали германці, а на правому боці – слов’яни. Чия фортеця це могла бути – теж загадка.

 

Перстень датують 14-15 століттям, монету 17-им 

 

Дослідницькі розкопки – рідкість в Україні

 

Під час археологічних досліджень віднайшли багато цікавих речей. Зокрема ґудзики від американської та російської військових форм, перстень 14-15 століть, гільзи від патронів, тацю для риби, посуд, дно від пляшки з-під вина, яке було виготовлене у Відні, флакон з-під французьких парфумів, аптечну тару, уламки люльки, посудину для чорнила, кахлі 18-20 століть.

 

 

«Звичайно, у нас є дуже багато запитань, відповідей на які поки що немає, – зазначає Богдан Строцень. – Яким був замок під час різних етапів його розвитку, якими були укріплення, з чого їх виготовляли – з дерева, частоколу чи це були кам’яні стіни. Яким було замкове подвір’я до 19 століття. Усі ці знаки запитання дають нам стимул рухатися далі.

 

 

Археолог Марія Ягодинська зауважує, такі масштабні роботи, які провели цього року у Тернополі, зазвичай тривають два-три роки. Завдяки ентузіазму науковців, студентів та тернополян-волонтерів вдалося зробити так багато.

 

Результати археологічних розкопок Богдан Строцень 10 листопада презентував на Міжнародній науковій конференції.

«Учасники конференції були вражені, що наші розкопки – ініціатива міської влади, – зауважує пан Богдан. – Адже в більшості міст України проводять лише рятувальні розкопки, а ось на такі дослідницькі здебільшого не вистачає коштів. Напевне тому історія наших населених пунктів містить ще багато невідомих сторінок. І тому таке ґрунтовне, цілеспрямоване і планове дослідження минулого Тернополя є прецедентом для всієї України». 

 

Також науковці вирішили навесні наступного року провести у Тернополі археологічну конференцію за участю науковців з України та Польщі, зокрема із Кракова і Замостя. 

 

Проект реконструкції замку вже розробили

 

Ентузіасти відродження минулого Тернополя у міській раді запевняють – це лише початок.

«Відновлення історичної пам’яті та спадщини – це дуже важлива справа для нас, – каже заступник міського голови Леонід Бицюра. – Ми не сподівалися зробити сенсаційні відкриття, хоч і розуміли, що в минулому нашого міста дуже багато білих плям. Адже, на жаль, книжки з історії міста часто просто переписували і у них є багато помилок. Тому приємно, що за цю справу взялися науковці і потрохи відкривають нам сторінки минулого. Це лише перші кроки, але вони дуже важливі».

 

 

В архітектурній майстерні Юрія Вербовецького розробили проект реконструкції благоустрою і відтворення оборонних споруд Тернопільського замку.

 

«Ми мали на меті виявити залишки стін замку, оборонних споруд, втрачених об’єктів, з яких колись складався потужний оборонний комплекс Тернопільський замок, – розповідає Юрій Вербовецький. – Він відігравав значну роль у багатьох важливих битвах нашої історії і у житті нашого міста. А також на основі виявлених об’єктів та артефактів розробити нову історичну родзинку Тернополя. Адже сьогодні туристи часто приїздять і питають, а де ж замок. Існуюча споруда у них не асоціюється з оборонною будівлею, фортецею».

 

 

У відновленні замку планують використати європейський досвід. Там відтворення історичних будівель – звична практика.

 

«Ми провели геологічні дослідження, – розповідає пан Юрій. – Пробурили близько 60 свердловин і з'ясували, яким був рельєф у минулому. Також детально проаналізували архівні дані і саму будівлю палацу, процес її будівництва, місцезнаходження оборонних мурів».

 

 

За інформацією науковців, найдавніший замок був зовсім невеликий і мав площу приблизно 40 на 60 метрів. Був оточений болотами.

«Нам вдалося встановити, що крайні резоліти у будівлі плацу, який зберігся до сьогодні, це у минулому були оборонні вежі. З часом їх переробили – вікна збільшили, а простір між основною спорудою та вежею забудували, – ділиться найцікавішими знахідками Юрій Вербовецький. – З боку пологового будинку у давнину був глибокий широкий яр. Фортеця була збудована на краю своєрідного мису. З боку "єлисейських полів" також був яр. Тому мандрівник Ульріх фон Вердум писав, що замок із трьох сторін захищений водою. Це таємниця, якої ми довго не могли розгадати».

 

 

Під час дослідження натрапили на частину стіни, яка має нерегулярну форму, що схожа на споруди 13 століття. А ще багато таємниць заховано у підземеллях замку. Хоча не лише минулі загадки, а й сучасні реалії можуть стати на перешкоді реалізації проектів відродження замку. Адже до самої споруди прибудований ресторан. У замку, окрім спортивної школи, розміщена крамниця «Оптика». Ясна річ, що на проекті Юрія Вербовецького цих закладів немає і підприємці-власники вже висловлюють з цього приводу певне занепокоєння. Очевидно, що це питання стане ще однією проблемою в ході відновлення Тернопільського замку. Та як її вирішити – говорити зарано.

 

На чотирьох останніх знимках  візуалізація проекту реконструкції Тернопільського замку і території навколо нього, розроблена архітектором Юрієм Вербовецьким.

 

22.11.2017