У Львові археологи Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» віднайшли частину муру Низького замку – палацу, що свого часу був резиденцією князя Лева, повідомили у прес-службі НРЦ «РАС».
Знайдений мур попередньо датують XV–XVI століттям і був, очевидно, частиною замкового комплексу, зведеною під час однієї з перебудов замку.
«На території Низького замку (нині це площа під львівським ринком "Вернісаж") археологічні роботи проводять уперше. Це вперше нам вдалося локалізувати і побачити мур замкового комплексу. Ми припускаємо, що це може бути частина стіни внутрішньої забудови подвір’я. Наразі складно сказати, до якої саме будівлі її можна прив’язати. Для цього потрібно дослідити більшу площу», – розповів співробітник НДЦ «РАС» ІА НАН України Микола Шніцар.
Археологічні дослідження Низького замку розпочались у Львові минулого тижня. Він не належить до числа добре досліджених об'єктів. Найдавніші відомості про історію замку є у праці львівського історика XVII ст., бургомістра Бартоломея Зиморовича. Перший князь, який обрав Львів за свою столицю – Лев Данилович, проживши зиму на Високому замку «серед лютого завивання невщухаючого вітру», переніс свій двір до збудованого ним Низького замку у долині Полтви. Ці події у своїй хроніці Зиморович датує 1270-ми.
Найдавніша документальна згадка про замок датована 1292 р.
Невідомо, наскільки знищений був замок у пожежі 1381 р., але найнищівніша для Львова пожежа з 1527 р. обійшла його. Проте у 1565 р. замок вигорів настільки, що залишилися лише обпалені вогнем мури. У 1570-х роках споруду перебудували у ренесансово-маньєристичному стилі. У такому вигляді замок перебував до кінця XVIII ст. На початку ХІХ ст. його розібрали, щоби влаштувати торгову площу.
31.10.2017