Коли скінчиться війна і добро переможе, як у казці… Ви усміхаєтеся? Даремно. Кожна казка – це уламок міфу, а міф – це історія, яка завжди повторюється.
Після 1945-го німецькомовні євреї соромилися розмовляти німецькою, за кілька воєнних років вона стала мовою нелюдів. Хочеться сподіватися на подібну реакцію і від українців
Вимагається щось набагато більше, ніж молитися за нас і плакати. Не лише доброта і гостинність, не лише тепло і слова підтримки, а й безстрашна дія. Європо, не бійся!
Завжди були й ті, хто тримав свічку вночі – і свічка не згасла. Без них нічого не було б. І нашого великого сьогоднішнього опору нелюдяності не було б також
