Майкл Мишкало

Діти моїх дітей його не побачать і не відчують цього подиху вічності, хоч би як пафосно це звучало: холодне повітря з сіней, сліди на снігу зразу за дверима…
14.01.25 | | Дискурси
Віра в те, що все ще можна повернути і відбудувати, допомагає жити. А якщо мова йде про людське життя і пам'ять поколінь, про минуле, яке ніколи не стане майбутнім?
10.12.24 | | Дискурси
Не знаю, що приготували для нас новий день, новий місяць і нова зима, не кажучи вже про рік – цього ніхто не знає. Але знаю, що опустити руки ми завжди встигнемо
26.11.24 | | Дискурси
Фізичний, хімічний і математичний факультети повинні знову стати елітними у хорошому сенсі слова, вчитись на яких – це привілей кращих із кращих. Бо війна.
05.11.24 | | Дискурси
Тепер доведеться вже не вдавати, а власне бути тим самим молодим і здоровим, бо ніхто для нас не зробить за нас – тих, кому за 50–60–70–80...
15.10.24 | | Дискурси
Так і хочеться розчинитись у часі, заливши собі ту хвилю тепла, того наївного щастя, дивитися на дощ, на мокру бруківку, трамваї, дахи і людей казково красивого Львова.
01.10.24 | | Дискурси
Вони приходять зі школи і не бачать книжок. Хоча і в електронному вигляді у них в дворі також ніхто не читає нічого.
17.09.24 | | Дискурси
Це була його відповідь, яка означала очевидну істину часів війни: є час жити, а зараз час воювати. А жорсткіше: одні воюють, а інші живуть так, ніби немає ніякої війни
27.08.24 | | Дискурси
«Математично нам війну не виграти» – це говорять якраз ті, хто в безпеці і затишку, хто нічого і нікого не втратив на цій війні, ні близьких, ні рідних, ні дому, ні міста
30.07.24 | | Дискурси
Вісім хвилин залишалось до закінчення останнього циклу прання, і я мав велику надію на те, що встигну – в запасі ще цілих десять хвилин до відключення електрики...
09.07.24 | | Дискурси