Це була його відповідь, яка означала очевидну істину часів війни: є час жити, а зараз час воювати. А жорсткіше: одні воюють, а інші живуть так, ніби немає ніякої війни
«Математично нам війну не виграти» – це говорять якраз ті, хто в безпеці і затишку, хто нічого і нікого не втратив на цій війні, ні близьких, ні рідних, ні дому, ні міста
Вісім хвилин залишалось до закінчення останнього циклу прання, і я мав велику надію на те, що встигну – в запасі ще цілих десять хвилин до відключення електрики...
Якщо це ворожі ІПСО, то вони працюють. Елементарне знання психології "свої – чужі" – і можна впливати на народні маси. І добре, коли це просто поговорили й забули
Ми мало знаємо про те, що робити з людьми, яких обпалила війна, як їх захистити, коли не на місці душа, коли сняться пожежі, смерть, бомби, вибух і все….
От і все, Романа не стало, його більше немає. Загинув у бою. Тепер я можу про це написати: про втрату, про біль, про війну. Про зустрічі, які не відбудуться, про розмови, які не стартують...
Не знаю, як краще зробити так, щоб ми не звикли, не збайдужіли, щоб вони не стали статистикою. Але знаю, як не треба робити – ми це проходили за совітів
Кажуть, що «так ми звикнемо бачити їх на вулицях і не жахатися». А можливо, комусь і треба жахатись, когось треба вивести з летаргійного стану самозадоволення?
