Ми з донею добрі читачки. Кожна з нас читає щось тільки для себе, й традиційно вже кілька років, відколи доня навчилася читати – вголос по черзі одна для одної. Українською та англійською, оскільки моїми зусиллями Софійка змалечку росте білінгвою. Ця добра традиція читати щодня одна одній стала для нас надійним прави́лом на шляху крізь складні часи, дарма що паперовим. Вибір книг розмаїтий: від народних казок до класики та жіночих романів про Другу світову війну з сімейними драмами, позашлюбними дітьми та героїнями, що з бідних сиріток стали успішними пілот(к)ами винищувачів. Є історії-улюблениці, які ми встигли перечитати кілька разів і українською, і англійською. Серед таких Твенівські "Пригоди Тома Соєра" та "Пригоди Гекльберрі Фінна", що були й серед моїх фаворитів у дониному віці.
А от мій молодший брат, вже понад пів року як зниклий безвісти у бою воїн ЗСУ, малим книжку про Тома Соєра не засмакував, скільки я не намагалася схилити його до самостійного читання саме через історію хлопчачих пригод. Далі середини книжки його читання у ті часи не зайшло. Тоді йому здавалося, що він зовсім не схожий на цих сміливих свободолюбних хлопчаків, малих зухів, що готові ризикувати власними життями "for the sake of adventure". Хоча вродженою інтровертністю й мовчазністю, самітництвом та бажанням втечі від соціального тиску брат навіть дуже нагадує Гека Фінна.
А одного разу мій тоді п’ятирічний братик повівся цілком у стилі знаменитих міссісіпських авантурників. Образившись під час спільних ігор на дітей маминої подруги, в якої мама його залишила, поки сама пішла у справах, наш Володя тишком-нишком розмотав ланцюги на брамі й утік звідтіля. Замість повернутися додому й чекати повернення мами, він вирішив пошукати пригод. Сам дійшов через центральну площу містечка, повз старий будинок, де жила наша бабця Маруся, повз костел та міськраду до автобусної зупинки поряд з "палацом" товариства "Сокіл" у нашій Бібрці, який тоді ще всі за совковою пам’яттю називали "кінотеатром". Навіть у ранніх 90-х там зрідка проводили сеанси диснеївських мультиків. Але мій малий братик-втікач ішов туди точно не по мультики – дочекався з гуртом подорожніх рейсового автобуса, разом з усіма зайшов досередини, а тоді з гуртом вийшов у сусідньому селі Лани. Там гуляли храмове свято того дня – "празник" по-народному. Саме в тому була причина велелюдності й відсутності уваги до самотньої мовчазної дитини. Можливо, кожен думав, що то дитина котрогось з пасажирів. А вже коли брів селом самотою в пошуках бозна й чого, одна трохи старша дівчинка взяла його за руку й повела до своєї мами – очільниці Ланівської сільради.
Малий опинився в повній гостей хаті за довжелезним столом, що щедро вгинався від наїдків, а тим часом ми з батьками божеволіли від хвилювання за втікача. Обшукали всі відомі й невідомі йому місцини, обдзвонили всіх знайомих, міліцію. Вже й смерклося. Навіть річечку Боберку поряд з нашою грядкою з ліхтариком обшукали. Жодних слідів брата. Пам’ятаю той задушливий жах невідомості – гойдання між надією й страхом почути найгірше. Зрештою, майже таким самим, в якому ми з батьками живемо останні пів року. В якому живуть десятки тисяч родин зниклих безвісти українських воїнів.
А тоді пролунав дзвінок – братик знайшовся, хтось із гостей головчині сільради впізнав у ньому риси нашої мами, доволі популярної на Бібреччині особистості. Тато з другом його автівкою помчали в Лани. Брат тим часом продовжував наминати пляцки й ковбаси і слухати застільні балачки.
Та братова пригода зі щасливим знайденням стала сімейною легендою, яку потім неодмінно згадували на кожному родинному святі. Майже така ж захоплива, як історія з втечею і поверненням Тома і Гека. Втішніша, аніж історія з фарбуванням паркану. На нашому паркані малий Володя якось нашкрябав "Йоля" – його прозивалка-покручка мого імені. Тільки зафарбовувати пошкрябаний паркан чомусь довелося нам обом.
А я так і не знаю, чи дочитав брат "Пригоди Тома Соєра" з роками. Чи перейшов до "Пригод Гекльберрі Фінна". Ніколи не запитувала. І, мабуть, одне з найважливіших моїх бажань – по черзі з донею прочитати йому їх вголос.
04.06.2025