Кожна така зустріч є зіткненням двох біографій, двох сердечних історій: серця поета і читацького серця. Зустріч двох доріг життєвих. На перетині цих доріг вибухає те, що ми називаємо твором мистецтва.   ♦  

Поліський примітив.     Стара проводить Ганну до перелазу. Вона скидає очима по білій, місяшній доріжці між тинами й говорить:   — „Йдеш таки, дочко."   — „Йду, мамо."     Ганна спиняється за ворітьми. Її тінь перегинається через вориння й лягає на крихкому снігу подвіря.   Стара підходить до воріт.  

  Молошне божевілля патетична повість про Міру, Лі й колектив     ЛІ ТУТ Лі - Лі - Лі - Лі –               тут - там, тут - там Лі, як в орбіті!       Яке залізне божевілля вимірює твій шлях, Лі ?!     Проходить девята й велике, біле крило сонця злітає понад крівлі й паде на наші вікна. Лі скрикує сріблисто. Лі сплигує на землю й піднявши прапорцями ручки кидається просто на його.

  ЧЕРВОНИЙ УСМІХ Теж про те, як у судьбі Ліди Танської стрінулись дві троянди Написав Степан ТУДОР.   І.   Андрій узяв нову папіроску, сперся на бильце крісла і розказував дальше:   — Після проголошення засуду, яким призначувано Логвину пять літ тюрми, а Ліду звільнювано од вини й кари, Ліда стрепенулась уся й кинулась різко до баріери.  

(З посмертної літературної спадщини Степана Тудора)

(«Уривок з повісті)   Отець Сойка накидає на плечі халат і, розпростовуючи по дорозі рамена, йде на стукіт до їдальні. Сліпа Текля стоїть між одвірками звичайна, велика, грузька, трохи роз­пливчата в пригаслому світлі лампадки. Її широкі, лискучі руки ворушаться бистро біля грудей, перебираючи чотки. З приходом отця Сойки вони стихають умить, згорнув­шись принишкло на грудях. Текля повертає одну скроню в сторону отця Сойки й, послухавши хвилину, вибухає на­раз своїм захлипливим, спішним, таємничо екзальтованим голосом:  

Події з життя наймичок розказані просто Написав СТЕПАН ТУДОР (Фрагмент) Зі збірки „Народження“   V розд.   Було за північ, як забрала їх поліція, що прийшла з Вєжбовою. Місто вже спало. На крівлях лежало зимне шкливо місяця. Сині плахти тіней висіли поперек вулиць.