(Оповідання про те, що діється при шляху революції). ​   І   Як у келійці зовсім темніє, о. Тихону треба вставати. Та він лежить ще хвилину на своїх нарах і йому втретє вертають до голови одні й тіж самі думки:   — Ніколи наперед не вгадаєш, що й коли може пригодитись.  

Завдяки д-ру Степану Іванику маємо приємну можливість ознайомитися з доповіддю Степана Олексюка (більше відомого за своїм літературним псевдонімом Тудор), з якою він дебютував в організаційній інституції заснованої Казимежем Твардовським Львівсько-Варшавської школи — Польському філософському товаристві у Львові, а точніше — на 17-му засіданні психологічної секції ПФТ, 4 червня 1927 року. Саме Степан Іваник віднайшов в архівах Інституту літератури ім. Т.Шевченка (ф. 56, спр. 81) цю працю; раніше було опубліковано перші три її розділи, тепер вона публікується повністю.