(Оповідання про те, що діється при шляху революції).
І
Як у келійці зовсім темніє, о. Тихону треба вставати. Та він лежить ще хвилину на своїх нарах і йому втретє вертають до голови одні й тіж самі думки:
— Ніколи наперед не вгадаєш, що й коли може пригодитись.
24.07.16 | |