В Троянівському лісі біля села Суходіл Гусятинського району привертає увагу невеличкий курган із уламками старого кам’яного хреста на верхівці, що дотикається до залишків військового бліндажу та шанців 1920 року. Тривалий час місцеві мещканці вважали його похованням вояків УНР, які тримали тут оборону від червоної навали.  

   

Уміщуємо цю статтю проф. П. К. Ковалева — як обґрунтовану наукову консультацію для всіх зацікавлених читачів, а не тільки для тих, що нам писали чи десь висловлювались на цю тему. Як суто наукова, стаття проф. Ковалева постачена солідною арґументацією, в якій згадані найвідповідніші джерела, причетні до проблеми імена, але нікого особисто не зачіпає й не кривдить. Так просимо її й розуміти та не робити закидів ні авторові статті, ні нам.

  Станиславів (тепер – Івано-Франківськ) у другій декаді травня 110 років тому – очима газети Kurjer Stanisławowski.         Продовження серіалу. Попередня серія – «Виборча лихоманка. Все, як тепер».    

 

   

  Були часи, коли театром у Львові керували жінки. Зокрема, у 1874–1880 роках директоркою та режисером театру «Руської бесіди» була Теофіла Романович (1842–1924).    

  Винищуючи євреїв, нацисти виявляли чудеса винахідливості: розстріли, газові камери, спалення живцем. Але чи не найжахливіша масова страта сталася рівно 75 років тому в надзбручанському містечку Сатанів.   Панорама Сатанова з галицького берега. Вдолині – Збруч.    

85 років тому преса повідомила, що галицький селянин із Мостиського повіту зголосився свідчити у справі вбивства президента Франції.

  Станиславів (тепер – Івано-Франківськ) у першій декаді травня 110 років тому – очима газети Kurjer Stanisławowski.     Продовження серіалу. Попередня серія – “Польські травневі свята й німецький вивіз сміття“.