У Тернополі триває боротьба громади з владою міста за переведення комунальних котелень на торф. Наразі перемагає влада, але активісти не здаються  

3 березня Яцекові Куроню виповнилося б 84 роки. Яцек Куронь, син землі львівської, вважав діалог і польсько-українське примирення однією з цілей своєї публічної діяльності. Він постійно повторював: східним сусідом Польщі є не Росія, а Україна, Литва і Білорусь

Міністр закордонних справ України стверджує, що його візит у Павлокому – це не політика, це просто шана українцям, яких замордували, і кожен з нас має про це пам’ятати.

Прогноз погоди в Галичині на березень.

Україна залишилась у середньовіччі, але з потужним імпульсом до сучасності. Критична маса для змін – це 7-8%, а ми маємо 15%. Це фантастично багато.

"Зараз ми маємо Україну, яку треба далі міняти. Треба зробити роботу свого покоління. Хто це зробить? І хто вам сказав, що це будете не ви?" — звернувся радянський політв'язень, правозахисник, віце-ректор УКУ до учасників першого Форуму активної молоді, який відбувся у Львові

У Львові започаткували мистецьку ініціативу на підтримку в’язнів Кремля. Верховну Раду закликають якнайшвидше ухвалити закони, які врегулювали б ситуацію навколо теми сучасних політв’язнів.

У Львові презентували нову схему облаштування простору довкола ЛНУ ім. Івана Франка. Основні зміни стосуються площі перед пам’ятником Франку та доріг навколишніх вулиць: Січових Стрільців, Університетської, Листопадового Чину. Архітектори та урбаністи пропонують, по-перше, змінити організацію руху на прилеглих вулицях. По-друге, розглядають можливість перепланування площі перед ЛНУ імені Івана Франка та будівництва підземного паркінгу під нею.  

«Сьогодні залишки львівського ґетто нещадно забудовують, стираючи контури колишнього життя. Пам’ять про загиблих людей вимагає пошани – у камені, траві і просто в тиші. Забуття про долю жертв було мрією насильників. Не даймо їм перемогти своєю байдужістю», – цими словами завершує свою лекцію «Голокост у Твоєму місті: хроніки львівського ґетто» Юрій Скіра – дисертант Інституту гуманітарних та соціальних наук НУ «Львівська політехніка», дослідник порятунку євреїв духовенством та монашеством Греко-Католицької Церкви. 

  “Читання – це дуже інтимна річ; тому якщо вже радити книги, то не ті, які нам подобаються, а ті, які дають відчуття того, де ми є зараз, відчуття справжнього масштабу проблем людства – набагато більшого за той, що дають нам соціальні мережі”, – переконаний професор Ярослав Грицак. Вчора, 8 лютого 2018 року, він прочитав публічну лекцію “Книги, які варто прочитати”, котру організував Ярослав Рущишин.