У Львові презентували нову схему облаштування простору довкола ЛНУ ім. Івана Франка. Основні зміни стосуються площі перед пам’ятником Франку та доріг навколишніх вулиць: Січових Стрільців, Університетської, Листопадового Чину.
Архітектори та урбаністи пропонують, по-перше, змінити організацію руху на прилеглих вулицях. По-друге, розглядають можливість перепланування площі перед ЛНУ імені Івана Франка та будівництва підземного паркінгу під нею.
У детальному плані території, який розробив інститут «Містопроект» на замовлення міської ради, передбачено одразу шість варіантів облаштування площі. За основу пропонують взяти той, що передбачає будівництво для руху громадського транспорту окремої дороги перед університетом, а точніше – перед пам’ятником Іванові Франку. Нова дорога мала би починатись від повороту з вул. С. Крушельницької в напрямку до вул. Листопадового Чину. На цьому відрізку пропонують розташувати дві зупинки громадського транспорту.
Ця дорога мала б стати доповненням до існуючої, яка, однак, може зазнати суттєвих змін. Архітектори пропонують кілька різних варіантів її облаштування. Зокрема, перший варіант – прокласти дорогу паралельно до запланованої смуги для громадського транспорту. Другий варіант – зробити дорогу там само, але підземним тунелем. Однак найімовірніші зміни, до яких сьогодні схиляються урбаністи, – це зміщення та звуження існуючої нині дороги. Йдеться про облаштування двосмугового проїзду перед університетом, для якого пропонують «посунути» наявну дорогу на відстань 6-6,5 м від фасаду головного корпусу (на цей час відстань становить ~ 2,5 м) і звузити її з нинішніх 10,5 м до 7 м. Перевага такої схеми – відсутність дороги через парк, основний недолік – порушення пішохідного простору перед університетом.
Будівництво окремої дороги для авто та відокремлення смуги для тролейбусів та автобусів передбачене, аби у майбутньому вулиця Університетська увійшла у так зване мале транспортне кільце, пояснюють у міській раді. Його планують прокласти такими вулицями: Городоцька, Богдана Лепкого, Університетська, Словацького, Стефаника, Грушевського, Саксаганського, Франка, Винниченка, Данила Галицького та Гонти. Його основна ціль – розвантажити центр міста від постійного потоку машин. На цих вулицях буде по дві смуги руху в один бік проти годинникової стрілки навколо центру міста.
Та якими б важливими не були зміни доріг поблизу університету, ключовою темою обговорення є підземний паркінг, який пропонують побудувати на площі перед Франковим вишом. Його проектування остаточно вирішить і можливі зміни транспортних потоків на площі. Якщо паркінг таки буде, на площі для заїзду і виїзду до підземної автостоянки пропонують облаштувати чотири рампи із одностороннім рухом. Заїзди здійснюватимуть вул. Університетською і від вул. Січових Стрільців, виїзди – вул. Університетською і на вул. Листопадового Чину.
Ідея підземного паркінгу перед університетом аж ніяк не нова. Ще у червні 2007 року міська рада ухвалила концепцію місця розташування земельних ділянок у місті, які призначено для будівництва готельних і торговельних комплексів, автостоянок. Відповідно до неї, у 39 місцях мали б постати багатоповерхові стоянки для машин, серед потенційних місць – і площа перед університетом.
За ці роки відбулось кілька громадських слухань і громада та університет неодноразово висловлювались проти такого масштабного будівництва на площі перед пам’ятником Франку. Однак ця ділянка сьогодні одна з тих, які у міській раді серед перших розглядають як потенційне місце розміщення паркінгу, поруч з ділянкою на площі Петрушевича та площі Двірцевій.
За попередніми пропозиціями архітекторів, підземний паркінг мав би вміщати орієнтовно 350 автомобілів. Його розміри 40 на 160 м (теж наразі орієнтовно). Аби його побудувати, пропонують заглибитись в землю на 4,5 або 6 метрів. Власне це заглиблення та масштабні будівельні роботи на території колишньої заплави річки Полтва, яка відома своїми підземними водами та проблемними ґрунтами, викликають чи не найбільші застереження у експертів та викладачів університету.
«По-перше, автори проекту наводять дані про складні інженерно-геологічні умови, які можуть призвести до тих же наслідків, що і за будівництва підземного трамвая, але не передбачають у проекті жодних заходів для їхнього усунення. По-друге, уявіть собі розмір паркінгу сто сімдесят на сорок метрів і глибиною шість метрів — це понад сорок тисяч кубічних метрів ґрунту! Його вивозитимуть високоваговими видами транспорту, що здатен зруйнувати всі існуючі поблизу автошляхи, не кажучи вже про вібрацію, яка також є одним із джерел впливу. По-третє, чи проводили екологічні дослідження? Паркінг планують на ділянці, де провітрювання практично немає. А ми будуємо ще один об'єкт, який притягує транспорт і значно ускладнить нинішню ситуацію», — зазначив під час громадських слухань завідувач кафедри екологічної та інженерної геології і гідрогеології Львівського університету Петро Волошин.
Не менше застережень громадськість висловила і щодо зрізання майже 70 дерев та кущів, які неминуче стануть «жертвами» проекту.
«Парк Івана Франка — один з найстаріших у Львові, його охороняє Закон України «Про природно-заповідний фонд», зміна його меж можлива лише за умови відповідного дозволу, якого немає», — зазначила еколог, проректор Львівського національного університету імені Івана Франка Дзвенислава Мамчур.
Тож після 10 років розмов у вирішальну дискусію на тему бути чи не бути підземному паркінгу перед університетом Івана Франка місто та адміністрація вишу входить з різними позиціями. Міський голова переконаний, що площа є ідеальним місцем для паркінгу, тоді як університет оприлюднив висновки комісії Вченої ради з категоричною позицією проти проекту реконструкції площі.
До 19 лютого у міській раді приймають пропозиції та зауваження до детального плану території. Важливими вони будуть у процесі майбутніх переговорів, які, зважаючи на позиції усіх зацікавлених сторін, таки будуть.
«Z» пропонує ознайомитись з основними тезами учасників процесу та експертів.
Головний архітектор Львова
Юліан ЧАПЛІНСЬКИЙ:
«Це вирішення транспортної проблеми центру на роки вперед»
Я можу показати дуже багато звернень депутатів, чому у Львові нічого не роблять для створення паркінгів. Це не моя ідея-фікс і не мера. Львів’яни жаліються на відсутність паркомісць, а громадські активісти на зайняті хідники. Але нам треба розмежувати дві речі: перше – це транспортна схема, друге – паркінг. Вулиця Університетська мусить бути у транспортній схемі, перетин вулиць Словацького і Університетської треба почистити від авто і завузити.
Питання паркінгу пов’язане зі змінами. Але визначальним є не він, а зміна руху в центрі і створення радіального кільця проти годинникової стрілки. Як на мене, це працюватиме і дуже розвантажить центр — він стане набагато комфортнішим і дорожчим.
Щодо паркінгу, нам треба зробити зондажі і детальні дослідження. Я не погоджуюсь, що немає рішень інженерних і що обов’язково все впаде. Натомість я погоджуюсь з екологічним аспектом: мені шкода цих дерев, які треба зрізати. З іншого боку, це вирішення транспортної проблеми центру на роки вперед.
Треба створити фахову робочу групу, яка дасть відповіді на багато питань. Я хочу продовжити діалог і хочу, щоб ми усі навчились вести цивілізовані наукові дискусії, які будуть відкриті для мешканців. Навіть рішення, що ми нічого не робимо, має бути обґрунтоване. Хочу, аби усі розуміли: самоцілі зробити там паркінг немає, ми досліджуємо зараз усі можливі точки облаштування підземних паркінгів. Наше завдання – модерувати різних фахівців і різні групи інтересів.
Президент ІКОМОС України
Микола ГАЙДА:
«Проект передбачає дуже агресивні втручання у середовище. Треба дискутувати»
Львівський осередок ІКОМОС провів засідання —і ми дійшли висновку, що проект буде грубо втручатись у пам’яткоохоронне та природоохоронне середовище. Спершу треба засадничо вирішити питання: чи там може бути таке будівництво, а вже потім розглядати технічні моменти.
Застережень є дуже багато. Ми маємо створений ансамбль парку, який мав кілька етапів свого розвитку, починаючи з 16-17 століття. Він внесений у реєстр пам’яток садово-паркового мистецтва і має право на існування. Якщо ми втрутимось так, як це пропонують, партерова частина буде знищена. Основне питання: чи ми цього хочемо? Друга річ – суто технічна. Таке втручання призведе до зміни рівня ґрунтових вод, що може бути небезпечно для довколишньої забудови. Це треба дуже добре моделювати і прораховувати, щоб не зробити непрогнозованої ситуації.
Проект паркінгу передбачає дуже агресивні втручання у середовище. Треба дискутувати. Якщо суспільство скаже, що це можливо, треба міняти законодавство і робити. Але в жодному разі не можна ігнорувати усіх цих застережень, наче ми їх не бачимо.
Автор генерального плану Львова
Віталій ДУБИНА:
«Потрібна мережа паркінгів на 7 тисяч автівок»
Наша мета — це не будівництво паркінгу для комерційних цілей, а пошуки оптимального вирішення тих проблем, які є в місті, а саме у центральній частині міста. Університет розташований тут і не може бути осторонь від міських проблем. Треба шукати консенсус, щоб університет функціонував не в збиток міським функціям, а місто щоб створювало максимально сприятливі умови для університету. Щодо паркінгу і транспортної схеми, ми виходили з того, що Львів – особливе і дуже компактне місто з радіальною структурою вулиць. Це стало причиною того, що саме в центрі зосереджено найважливіші будівлі.
Очевидно, має бути не один паркінг біля університету, а ціла мережа паркінгів біля центру, які зможуть розмістити 7 тисяч автівок. Чому біля центру? Бо є важливий фактор, який має назву пішохідна доступність, а це – 250-500 метрів.
Проректор з наукової роботи ЛНУ ім. Івана Франка
Євген ГЛАДИШЕВСЬКИЙ:
«Ми сподіваємось на конструктивний експертний діалог»
Львівський університет імені Івана Франка підтримує розвиток інфраструктури міста і розуміє проблеми, що пов’язані з транспортною системою і відсутністю місць для паркування авто. Але академічна спільнота глибоко стурбована загрозами, які можуть виникнути в процесі спорудження та експлуатації паркінгу. Це стосується геологічних, історико-архітектурних та екологічних проблем. Головний корпус львівського університету – це пам’ятка архітектури XIX століття, і будь-яке її пошкодження – недопустиме. Ми більше сьогодні говоримо про транспорт, але ігноруємо саму будівлю, яка нині у незадовільному технічному стані. В університеті відбувається постійний навчальний та науковий процес. Нам складно уявити, як має відбуватись навчання протягом 3-4 років, коли триватиме будова. Ми просили міську раду надати документацію, яка б дозволила оцінити масштаби робіт та загрози — і дуже довгий час нам її не надавали. Тепер ми сподіваємось на конструктивний експертний діалог.
Паркінг на 350 авто не вирішить проблеми паркування у місті. Водночас проект ігнорує будівлю університету і наявність парку, які створюють важливий історичний ансамбль. Ділянка розташована у складних інженерно-геологічних умовах. Не дивлячись на обґрунтовані застереження геологічного інституту щодо недопустимості заглиблення споруди на понад 4,5 метри, проект передбачає глибину до 6 метрів, що має великі ризики, і проект не містить превентивних заходів. Сьогодні також немає оцінки екологічного впливу, яку обов’язково треба зробити.
15.02.2018