Хтось знає його як Дитячий палац імені Хоткевича, хтось більше асоціює з колись культовим «Кузнєчіком».  Ще старше покоління далі називає його «клуб трамвайщиків».  Від минулого року один із центральних львівських палаців культури – в центрі дискусій.

Їх шукають у підземеллях, в землі і у старих архівах. Втрачені загадки історії Тернополя не дають спокійно спати ентузіастам. Z уже писав про дослідження підземних ходів міста і розкопки на території, де була найдавніша споруда міста – Тернопільський замок. І ось ці наполегливі пошуки і сотні кубометрів перекопаної землі дали перші результати. В ґрунтових нашаруваннях минулого археологи віднайшли трипільську кераміку та черняхівський культурний шар.

Львів встановив всеукраїнський рекорд за процентом мешканців, які взяли участь у голосуванні за цьогорічні проекти бюджету, що реалізовуватимуть наступного року. 12% усіх львів’ян, які  мають право голосу, підтримали хоча б один з проектів громадського бюджету. Загалом проголосувало понад 72 тис. львів’ян, вони віддали 109 389 голосів за проекти. Щоправда, разом із значним ростом зацікавлення громадським бюджетом, цей рік викрив і низку проблем нового механізму залучення мешканців до прийняття рішень.

 

   

    Професор Ярослав Грицак виклав* короткий екскурс в історію протестних рухів Польщі, розповів, чим Польща – не Росія, зупинився на доленосній для поляків ролі "Солідарності" і пояснив, чому вважає, що конфлікту між Україною і Польщею насправді нема.   Яґеллонство і п’ястівство  

    10 листопада 1980 року (37 років тому) у Варшаві зареєстрували Незалежну самоврядну професійну спілку “Солідарність”, діяльність якої була направду доленосною для Польщі. Безпосереднім свідком тодішніх подій у РП, пов’язаних з “Солідарністю” і приходом до влади демократичних сил, був нинішній ректор УКУ отець Богдан Прах.

   

  Присутність того чи того генія визначає життя багатьох міст світу. Можна спробувати раціоналізувати будь-яке місто, але присутність генія доконечна.   Жайме Лернер, архітектор, урбаніст, консультант ООН з питань міського планування.  

Цієї неділі, 5 листопада, У Львові продовжили відзначення 99-ї річниці Листопадового чину та проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Завдяки Товариству пошуку жертв війни «Пам’ять» вулицями міста пройшов "Марш слави Галицької Армії та військ Української Народної Республіки», а також театралізоване військово-історичне дійство «Бої за столицю – Львів». Реконструктори намагалися максимально точно відтворити тогочасні події. Спершу на площі Ринок було проголошено ЗУНР. Після цього тут же відбулися і перші бої з польськими військами.