Дмитро Єльніков

Зміїний. Ми бували на нім кожного разу, коли нам виповнювалося шістнадцять років, і поверталися звідтам дорослими
10.01.23 | | Дискурси
Мав як людина ту перевагу, що міг уявляти. Й мітологічний Ірій набував йому з того цілком виразних обрисів. А війна – обрисів миру.
24.09.22 | | Дискурси
Про те, звідкіля, все ж таки, береться світло у людині
18.06.22 | | Дискурси
Це є спогад з майбутнього. З того часу, себто, коли ми, а разом із нами й цілий Світ, вже здобули перемогу.
05.05.22 | | Дискурси
Незмінним є запуск, постріл. А також кінець історії. Бо я був подумав, що запуском воно й завершиться, аж потім зрозумів, що ні
26.04.22 | | Дискурси
І коли кривдник виправдовуватись почав, вибріхуватись, із того не вийшло нічого. Адже збрехати можна мільйонам, але не одному
26.03.22 | | Дискурси
Ліси зрубали, Христа не знайшли…
19.02.22 | | Дискурси
Ця смерть сьогодні не цікава навіть для статистики. Бо нас цікавить нині один різновид смерти. І то на рівні смертности, а не життів
29.01.22 | | Дискурси
Вчора їхав був із чоловіком одним. Здалеку їхали, а тому мусили про щось говорити. Так ото він таке розповідав, що й не знаю, чи вірити...
01.01.22 | | Дискурси
Інституалізація пам’яти на рівні офіційних дат працює властиво проти неї – усвідомлено чи за звичкою, а проте пам'ять затираючи. Коли не стираючи…
16.04.21 | | Дискурси