Троянда була на вікні… У світі були Алжир, Франція, Лондон, Шотландія, инші міста й країни… Вікна схожі на очі…   Загалом, це осібні, опрічні історії. Об’єднані, як може здаватися, щойно лишень тим, що були почуті мною ув один день, але від двох різних людей. Проте мені, як це часто буває зі мною, здалося більше від цього, й тому я об’єднав їх також і тут.  

  В нас, лісових ненців, багато звісток, казок, плачів, пісень співалося, тобто виконувалося, під народну мелодію або у формі інтонаційних віршів-наговорів (наприклад, спілкування з богами). Розмовною ж мовою користуються у повсякденному житті, вона бідна, не має ані кольору, ані смаку, ані запаху, від неї не гаряче, ані холодно. Розмовною мовою неможливо оповісти казку, заспівати пісню…

  Теги: усе було як завжди, як зазвичай, за графіком, щорік, як і позаторік, й рік перед тим, усі ті роки, що ми тут живемо, традиційно, згідно з календарем      Спочатку. І майже до кінця. Усе було як завжди до останнього моменту. Аж до самої неділі включно. До Великоднього ранку…  

“…Порода ця в насадженнях досягає висоти 27-30, зрідка 35-40 м і товщини стовбура до 2 м. Інколи зустрічаються старезні липи завтовшки 5 м. Кора на старих деревах тріщинувата, на молодих гладенька, темно-сіра, а на гілках жовтувато-зелена…”. Павло Вакулюк. Оповіді про дерева    

  ...Писав цю книгу для немногих, бо немногим лиш дано звершити многе...                               Дмитро Донцов. Дух нашої Давнини. Передмова 1943 року