У галереї Гері Боумена визначальними були актуальність мистецького продукту та високий смак. Тут 10 років звучав «інший Львів» — місто камерних професійних середовищ, не залежних від ідеології, політики та комерції.

Її відверту палітру було визнано «не львівською», та естетика «вразливого серця», замішана на семантичному тлумаченні барви, найбільше відповідала світобаченню Алли Гончарук.

Процес професійного оцифровування та аналізу творчого спадку Євгена Лисика триває. Від 16 по 22 березня генеральний директор Львівської опери Василь Вовкун, спільно із родиною майстра та академіком Любомиром Медвідем, організував фотофіксацію усіх вцілілих театральних завіс художника.

Структуралізм був мотивований потребою україноцентричного середовища митців завершити картину національних цінностей — з правдивою хронологією подій у історії і мистецтві.

Серед явищ львівського альтернативного мистецтва другої половини ХХ ст. саме його шлях у мистецтві найбільш наближений до європейських некласичних практик ХХ ст..

Серед явищ львівського альтернативного мистецтва другої половини ХХ ст. саме його шлях у мистецтві найбільш наближений до європейських некласичних практик ХХ ст..

Віктор Корсак: «Існує велика імовірність того, що такі музеї сучасного мистецтва з’являться принаймні у кожному обласному центрі нашої держави».

Художник полюбляв годинами просиджувати в човні на тернопільському озері, споглядаючи вібрації хвиль, аби згодом перетворити їх пластику у символи категорій Буття.

Богдан Сойка. Він був справжнім професором, проте нетитулованим та необвішаним привілеями. Волів померти не в славі, але в любові – посеред учнів. Так воно і сталося. Світ його не зловив!

Наддніпрянець Володимир Лобода з’явився в мистецтві Львова не випадково. Наприкінці 1970-х надумав переїхати до Галичини – шукав  середовища, вільного від стереотипів. Тут, у Львові, хоч трохи «пахло» Європою, в кав’ярнях розмовляли про західні явища, мешкав давній приятель Ярослав Дашкевич. А там, у Дніпропетровську, його потуг не завжди розуміли. Зрештою, як виявилось пізніше, у повному масштабі особистість Володимира Лободи не сприйняли навіть у Львові.