(Від 22. VI. 1941 — 1. VII. 1941)   Тричі благословенна буть, війно, що підносиш людину з проваль зневіри й розпачу до світла й радости!   22 червня 1941 р.   ВЕЛИКА НЕСПОДІВАНКА   Це довгоочікуване прийшло до нас так ненадійно, що ми не всилі повірити.   Заснули під враженням "мудрої сталінської" політики мира (!) і з понурою думкою про безвиглядне, мерзке статус кво. Як довго ще ця вегетація, повільне конання, муки?...  

Оповідання очевидця   Дня 22 червня 1941, коло 6 год. рано, вийшов я з хати при вул. Кульпарківській 29, щоб купити хліба. На вул. Городецькій довідався від знайомого громадянина, що між Німеччиною та Рад. Союзом вибухла війна. Я рішився поїхати до свого приятеля, що мав радіо, щоб засягнути цікавих новин.  

Перші точніші вістки, що прийшли до нас з освободженого Львова та західньо-українських земель, несуть зі собою поруч радости непомірний смуток. Відвічні вороги українського народу не занехали нагоди, щоб виляти всю свою лють та в звірський спосіб пролити неповинну кров тисячів безборонних синів і доньок українського народу.  

  Краків, 5. липня 1941.   Наш кореспондент і відпоручник Українського Центрального Комітету мав нагоду розмовляти із співробітником коменданта міста Львова про положення досі звільненого західньо-українського терену.   Наш кореспондент поставив доцентові д-poвi Ганс-Йоахім Баєрові такі запити:   1. Як проходило у Львові життя під большевиками аж до вибуху війни?  

  Для охорони публичного порядку й безпеки   Відозва   Для охорони публичного порядку й безпеки в місті Львові, наказує Німецьке Військове Командування:   1) Найменші спроби насилля й ворожі виступи проти всіх приналежних до німецького війська будуть карані смертю.   Якщо не дасться зловити справників, приміниться репресії до забраних попередньо закладників.   2. Всіх, що не вернуться на місце своєї праці, або її покинуть — застрілиться як саботажистів.

  До Духовенства і Вірних Архіепархії   З волі Всемогучого і Всемилостивого Бога починається нова епоха нашої Батьківщини.   Побідоносну німецьку армію, що зайняла вже майже цілий край, витаємо з радістю і вдячністю за освободження від ворога.   У тій важній історичній хвилині взиваю Вас, Отці і Брати, до вдячности для Бога, вірности для його Церкви, послуху для Влади і усильної праці для добра Батьківщини.  

Працівники науки і культури Львівської області       Степан Степанович дивиться на годинник. До початку лекції залишилося 5 хвилин.  

    Видатні працівники науки і культури Львівської області  

Світова війна у Львові в 1914 р. застала Івана Франка у Львові важко хворим. Давня недуга робила помітні поступи і лікарі не були вже в силі її спинити. Колись бистрий. великий ум — знесилений, безладні стали творчі руки. Невідрадні були й родинні умовини. Хвора дружина, два сини на війні. Дочка, віком наймолодша, виїхала в часі pоcійської окупації до Києва й більше до Львова не вернулася.

  Видатні працівники науки і культури Львівської області