Що очікуватиме глядача на сцені вже через декілька років? Як проявляються новітні тенденції в театральних виставах? У якій формі та в якому форматі відбуватиметься передача актором (-ми) сюжету вистави? Чи зможе традиційний театр втримати свою авдиторію?

У театрі майбутнього пануватимуть технології, вистави стануть не «про кого», а «для кого», пасивні глядачі перевтіляться на активних співтворців; театр перетвориться з елітарного видовища на безпечний простір для діалогу.

Українці не знають, а тим самим і не люблять своєї власної культури. Тому будують різні концепції сучасного або на суто економічних, або на політичних, або на ідеологічних елементах.

Є надія на нові покоління, які вже не мають старих стереотипів, до яких легше доносити нове знання. 

Національний симфонічний оркестр України під проводом титулованого диригента Володимира Сіренка впродовж майже двох місяців здійснює турне 24-ма містами України від Сєвєродонецька до Одеси, традиційно збираючи аншлаги на кожному концерті й заворожуючи еталонним у всіх сенсах звучанням.

Насправді це така примара: трактувати нашу історію у вакуумі. Українці чи євреї – ми жили спільно на цій землі, і наші історії розвивалися спільно.

Бажання проникнути в таємницю чогось абсолютно не-людського, розширити свої власні людські межі, все завоювати... Втім, для Лема це далеко не основне, радше навпаки...

Реальний Богун абсолютно не пасував до тієї версії історії України, яку просували у СРСР. Але чому ця постать не привертала уваги письменників поза СРСР — велика загадка

Мистецькі твори та практики, що їх презентує фестиваль ТЕТРАМАТИКА, працюють принципово у полі експерименту: випробовують межі можливостей мистецтва у співдії з високими технологіями, переплітаючи звук/музику, відео/анімацію та текст.

Крапки, лінії, лабіринти, поля, попросту конструктивістична направленість думки є нашою візуалізацією. Структуралізм супроводжує нас тисячі років, це одна з наших глибоких сутностей, реальне мистецтво Всесвіту, носіями котрого ми є.