У сьомі роковини з дня відходу у засвіти великого музиканта та знаного українського вченого-дослідника національної культурної спадщини, композитора Романа Стельмащука (02.07.1965–19.11.2015).

Поки в Кремлі шукають, за допомогою якої тавлинки (підкажемо, що автентична зберігається в Ермітажі) повторити події 24 березня 1801 року, Україна звільняє Херсон, а тутешні стіни стають арт-об’єктами

На повну силу вилазить уже не тільки колоніальна, а й патріархальна оптика: імперські нації не можуть бути представлені жінками, влада — це чоловіча прерогатива

Щоразу, виходячи на сцену в будь-якій країні, артист стає амбасадором України — тим безпосереднім транслятором важливих ідей людям, котрі про Україну і війну знають іноді суто з телевізора, і враження від почутого і від самого артиста залишається із ними назавжди.

Не про перемир’я світ повинен думати, бо наступна війна може бути ще страшнішою за цю, треба думати про вирішення, про зміну парадигми Росії.

У Львівському академічному будинку органної та камерної музики – 55 сезон: відчуття причетності до історії ознаменувало вектор концерту, який повторив програму концерту-відкриття  3 листопада 1969 року.

Особистісне трактування Гоголівського сюжету як авторське прочитання біблійної історії про Каїна та Авеля запропонують німецькі постановники – режисер Андреас Вайріх та сценографка Анна Шеттль. Запрошений диригент-постановник – знаний інтерпретатор музики Станковича, Володимир Сіренко.

Цивілізований світ готується до зими, а решта організмів виправдовуються за свої дрони-камікадзе і прагнуть сісти за стіл переговорів

Мислить цей художник у піднесених, понадчасових, майже біблійних вимірах, спрямовуючи свої стрімко закомпоновані у просторі образи-візії немов би до неба, до Творця, як болючі знаки запитань.

Грицько вмів і хотів слухати! Його вміння відчувати Справжність свідчило про присутність чогось загадкового – в його природі та характері таланту як поета українського, що, за Франком, «болить чужим і власним горем»