Збірка есеїв про українську культуру

У рамках триєнале «Український Зріз» вийшла у світ збірка із однойменною темі проєкту назвою «UKRAINE! UNMUTED». Авторами і авторками, чиї тексти увійшли до збірки, стали непересічні люди культури України — мистецтвознавці, літератори, дослідники, філософи. Книжка покликана відкрити іноземній аудиторії українську культуру, а особливо звертається до її самобутності та антиколоніального дискурсу.

Редакторкою і упорядницею збірки виступила письменниця, перекладачка й видавчиня Оксана Форостина. На запрошення проєкту до збірки увійшли тексти Миколи Рябчука, Віталія Портникова, Ярослави Стріхи, Катерини Ботанової, Діани Клочко, Тараса Лютого, Івана Козленка, Юрка Прохаська, Зої Звиняцківської та Юрка Вовкогона. 

Есеї були створені спеціально для «Українського Зрізу», вони розкривають різні аспекти становлення української культури, осмислюють історію мистецтва, моди, кіно з акцентом на питаннях колоніалізму та реінтерпретації; актуалізують деякі питомо українські культурні явища ХХ і ХХІ століть. Важливо, що серед есеїв також є місце для думок із передової — це текст «Мистецтво війни» Юрія Вовкогона, діяча культури і військового, який отримав поранення на полі бою і  проходить реабілітацію. Паперова версія книги вийшла англійською та литовською мовами, а для української аудиторії рідною мовою есеї  презентовані онлайн. Публікації виходили у світ двічі на тиждень на веб ресурсах Інституту (блог ІСКу, Facebook), а також на сторінці партнерів — журналу про сучасну культуру KORYDOR. Окремі тексти поширює PEN-Ukraine. У планах Інституту видання паперової книги українською, переклад польською та іншими мовами.

Від початку цього року Інститут стратегії культури  радо ділився есеями зі збірки «UKRAINE! UNMUTED», що вийшла в межах 5-го триєнале «Український Зріз». Ці тексти різні, як і їхні автор(к)и, але однаково важливі — як унікальні історії, осмислені, відчуті, пережиті, а отже такі, що мають бути розказані. Десять голосів, десять досвідів, десять важливих послань до світу про нас, про Україну та українську культуру, про наше бачення минулого, сьогодення і майбутнього.

Інститут стратегії культури   зібрав докупи посилання на всі онлайн-публікації есеїв українською й англійською, аби було зручно повертатися до них та поширювати їх.

Отже, добірка українською:

- Микола Рябчук і «Мапування “нації нізвідки”»

- Віталій Портников та «Зустріч із собою»

- Ярослава Стріха й «Неочікувана історія успіху української культури»

- Катерина Ботанова та «Заметені снігом»

- Діана Клочко й «Український авангард і народне мистецтво»

- Тарас Лютий та «Київські книжники підкорюють Московію»

- Іван Козленко й «Кіно як apparatus антиколоніального дискурсу»

- Юрко Прохасько та «Під верхніми верствами»

- Зоя Звиняцьківська й «Імперія виходить із моди»

- Юрко Вовкогон і «Мистецтво війни»

 

І англомовна десятка:

- Mapping a ‘Nowhere Nation’ by Mykola Riabchuk

- Reunion by Vitaly Portnikov

- The Unlikely Success Story of Ukrainian Culture by Iaroslava Strikha

- The Blanket of Snow by Kateryna Botanova

- Ukrainian Avant-Garde and Folk Art by Diana Klochko

- Scribes of Kyiv Conquer Muscovy by Taras Lyuty

- Cinema as the Apparatus of Anti-Colonial Discourse by Ivan Kozlenko

- Under the Upper Layers by Jurko Proсhasko

- How to Fashion a Country Out of an Empire by Zoya Zvinyatskivska

- Art at War by Yurko Vovkohon

Друковане видання «UKRAINE! UNMUTED» видане Інститутом стратегії культури за підтримки ЗМІН Фундації та Міжнародного фонду «Відродження».

5 триєнале сучасного українського мистецтва «Український Зріз» відбулося торік  восени в Каунасі — Європейській столиці культури 2022 у Литві. Під гаслом «UKRAINE! UNMUTED»  проєкт об’єднав виставку творів сучасних українських митців та мисткинь, дискусійну програму та видання збірки есеїв про Україну й українську культуру, онлайн-публікаціями яких  ІСК ділиться нині, запрошуючи до читання!

5 триєнале сучасного українського мистецтва Український Зріз «UKRAINE! UNMUTED»  стало рупором українського голосу у самому серці культури сьогодення у році війни.

Триєнале сучасного мистецтва «Український Зріз»  свого часу постав як спроба через мистецтво з’ясувати і розповісти, яким є українське мистецтво. Задум Зрізу — представити мистецтво України передовсім за її межами, бути транслятором українського мистецтва для іноземної аудиторії. У попередні роки триєнале відбувалося у польських Любліні і Вроцлаві, також у Львові в рамках І Конгресу культури.

Кураторами мистецької частини 5 триєнале сучасного українського мистецтва «Український Зріз»  виступили Влодко Кауфман та Сергій Петлюк, а дискусійну частину вела Оксана Форостина.  На відміну від попередніх років, у 2022-му Український Зріз, окрім основного експозиційного формату, містив ще декілька складових — це серія публічних дискусій та тематичне друковане видання. У часі війни команда проєкту вирішила надати особливої уваги саме дипломатичній складовій міжнародного проєкту — усе для того, аби тема України дійшла до якомога ширшої аудиторії, відтак і різними способами.

«До українських голосів почали пильніше прислухатися, коли зауважили вибухи та увімкнули звук. Війна є ціною, яку Україна заплатила за те, щоби потрапити у фокус уваги не тільки репортерів з усього світу, а й інституцій культури та освічених класів, у фокус уваги людей, які щодня формують мистецький канон, створюють та руйнують ієрархії, оголошують явища культури цікавими та вартісними, або прирікають на забуття… Українські митці мають свою шкалу поділу часів на добрі й погані: періодами розквіту зазвичай ставали паузи між війнами та репресіями, і цей час, зокрема й останні 30 років, вони плідно використовували. Інша річ, що це мистецтво, хай як органічно вплетене у загальну канву європейської культури попри всі перешкоди, залишалося у «сліпій зоні», повсякчас присутнє, а все ж невидиме… «Український зріз» є оглядом того, що не було чути за прозорими стінами, що не було видно за оптичними ілюзіями, оглядом того, що наближає розуміння», — йдеться в кураторському описі UKRAINE! UNMUTED.

Головною локацією проєкту стала будівля колишньої головної пошти Каунаса. У переддень відкриття на фасаді потштамту з’явилося гасло проєкту «UKRAINE! UNMUTED». Від часу урочистого відкриття Програми ЄСК-2022 (у січні 2022-го) будівлю пошти активно використовували для мистецьких подій та виставок, до того ж тепер у частині приміщень розміщено культурно-креативний центр «CulturEUkraine», створений із початком війни росії проти України.

Експозиція Зрізу простяглася на два рівні будівлі й до неї увійшло 17 арт-проєктів: це відео, інсталяції, об’єкти, живопис, графіка, перфоманс та фотографія. Митці і мисткині, які цьогоріч стали учасниками триєнале: Яна Бачинська, Лія та Андрій Достлєві, Костянтин Зоркін, Жанна Кадирова, Алевтина Кахідзе, Ніколай Карабінович, Миро Клочко та Анатолій Татаренко, Сашо Курмаз, Катя Лібкінд, Катерина Лисовенко, Павло Маков, Сергій Петлюк, В’ячеслав Поляков, Андрій Рачинський та Даніїл Ревковський, Fantastic Little Splash, Станіслав Туріна, Володимир Кауфман (проєкт у співпраці з Максимом Мазуром, Сергієм Савченком, Яною Крикун, Наталею Лісовою, Сергієм Радкевичем, Наталкою Шимін). Деякі художники, як Павло Маков, брали участь у Зрізі раніше,  були цього разу й такі дебютанти, як творчий дует із Харкова Андрій Рачинський і Даніїл Ревковський. Цікаво, що в одному з арт-проєктів серед складових була й кіноробота Олександра Довженка.

Відкрив Зріз 4 листопада перфоманс-«новели про шлях» від Юрія Штайди, Наталі Лісової, Володимира Кауфмана, Ярини Шумської та Володимира Топія. Більше про задум перфомансу розповіла учасниця проєкту Ярина Шумська тут. 

На офіційній церемонії відкриття проєкту були присутні команди Інституту стратегії культури та офісу Європейської столиці культури Kaunas 2022, звучали привітання від міністрів культури Литви та України Сімонаса Кайриса і Олександра Ткаченка, долучилися посли та члени литовського уряду, представники від міст-партнерів. Більше про день відкриття  тут. 

За час проведення триєнале, а це місяць (з 4 листопада по 4 грудня) було проведено 6 екскурсій для усіх бажаючих містян, зокрема 5 листопада було проведено дві кураторські. Одна із екскурсій звучала українською мовою з думкою про наших співвітчизників, які знайшли прихисток у Литві. Також проєкт відвідала президентська делегація — в рамках міжнародного симпозіуму Idea of Europe виставку оглянули президент Литви Ґітанас Науседа, президент Польщі Анджей Дуда і президент Латвії Егілс Левітс. Долучилися й перші леді Діана Науседа і Андра Левіте.

На розкриття теми «UKRAINE! UNMUTED «також була націлена серія дискусій за участю спікерів(ок) з України та з-за кордону.

Спікер(к)и говорили про те, яким є зв’язок між імперією та колонією і як колонізованому повернути свій голос, як трансформуються уявлення про Україну й українську культуру, що таке андеґраунд в українському контексті у минулому й нині, як представляти свою культуру в сучасному світі. Кураторка дискусійної частини, а відтак і модераторка подій Оксана Форостина. Загалом відбулося 4 розмови за участі:

— 10 листопада — ВІДКРИВАЮЧИ УКРАЇНУ (ЗЗОВНІ ТА ЗСЕРЕДИНИ)

Вахтанг Кебуладзе і Карл Генрік Фредрікссон

— 11 листопада — ТАНЕЦЬ З ІМПЕРІЄЮ, ЧАРИ ІМПЕРІЇ

Ярослава Стріха і Яцек Денель

— 24 листопада — ГОЛОСИ З ПІДПІЛЛЯ: МИТЦІ ЗА ЗАЛІЗНОЮ ЗАВІСОЮ

Др. Кетрін Янґер і Др. Ґінтаутас Мажейкіс

— 26 листопада — ЯК ПОКАЗУВАТИ НЕВИДИМЕ

Володимир Шейко, Павел Поторочин і Ґінтаре Мастеікайте

Перегляд дискусій доступний тут. 

Ідея «Українського Зрізу» з’явилася у Львові в середовищі мистецького об’єднання «Дзиґа», одного із культових культурних осередків міста і країни, у співпраці з партнерами із Любліна фундацією Trans Kultura. Задум виник із бажання вловити й окреслити «українськість» у сучасному мистецтві, зібрати на одному майданчику авторів, для яких Україна — не просто «територія», а «своя, важлива територія», з якою взаємодієш, переживаєш, змінюєшся. Зріз є кураторським проєктом. Нині справу Зрізу продовжують ГО «Інститут актуального мистецтва» та Інститут стратегії культури.

 

Триєнале «Український Зріз» UKRAINE! UNMUTED реалізують Інститут стратегії культури, ГО «Інститут актуального мистецтва» й «Вірменська 35» за підтримки Львівської міської ради, ЗМІН Фундації, Міжнародного фонду «Відродження» та литовських партнерів Kaunas 2022. Керівниця проєкту Ліда Савченко-Дуда (Інститут стратегії культури).