Тепер відбувається процес виховання нації, і виховання глядача також суміжне з цим історичним процесом. Ми заради цього й працюємо в театрі: не заради того, щоб розважати людей, а щоб мати мисляче суспільство, яке може розвивати країну.

У пʼятницю, 9 червня, ініціатори музичних вечорів у Музеї Митрополита Андрея Шептицького запрошують на камерний концерт, присвячений 135-річчю від дня народження видатного українського композитора Василя Барвінського.

В українців змінився режим дня. Раніше ми вранці насамперед спостерігали за здобутками ЗСУ, тепер до цього додалося вивчення роботи «легіонерів»

Проєкт охоплює щотижневі оркестрові та групові репетиції з диригентом та професійними музикантами-наставниками, які зможуть не тільки допомогти покращити навички гри на музичних інструментах, а й підтримати та надихнути на нові звершення.

 У фокусі діяльності Сенсотеки – питання інформаційної доступності для незрячих та слабозорих людей: бібліотекарки розробляють гайд медійників щодо правильного викладу інформації,  влаштовують книжкові клуби та провадять показ кіно з аудіодискрипцією.

Якщо “перекласти” драму Маргарити Орлеанської на колізії української історії, то відчитаємо і втому від процесів, і варіанти “монологу колонізатора” — мовляв, навіщо ці всі зусилля, “даваймо жити дружно”... 

Уявлення про “народ” як вмістилище всіх ідеалів і чеснот формувалося в умовах тиску імперії, а іншування зазнала звичайність

Несамовитий ритм ліній і плям, екзальтованих форм і контрформ: обвуглені груші граків, сяйво спокуси дзьобатих плодів, вазонкова порість, розсипи кави, стовп пари над чайником вибуховою вертикаллю, чорне птаство пожадливе, що по миті вже мертве, – грона наших тривог.

Історично російський імперський проєкт і український демократичний концепт є антагоністичними за своєю природою. Компроміс між ними неможливий. Перемогти має або один, або інший. Перемога однієї моделі означає загибель іншої.

Дуже хотілося втілити задум пам’ятника, який концептуально був вписуваний в історію Держави, нашу історичну пам'ять, ландшафт міста Львова, бо такого місця культури пам’яті, зафіксованої в скульптурі «Репресованим українським родинам», нам бракує.