(Від 22. VI. 1941 — 1. VII. 1941)   Тричі благословенна буть, війно, що підносиш людину з проваль зневіри й розпачу до світла й радости!   22 червня 1941 р.   ВЕЛИКА НЕСПОДІВАНКА   Це довгоочікуване прийшло до нас так ненадійно, що ми не всилі повірити.   Заснули під враженням "мудрої сталінської" політики мира (!) і з понурою думкою про безвиглядне, мерзке статус кво. Як довго ще ця вегетація, повільне конання, муки?...  

Оповідання очевидця   Дня 22 червня 1941, коло 6 год. рано, вийшов я з хати при вул. Кульпарківській 29, щоб купити хліба. На вул. Городецькій довідався від знайомого громадянина, що між Німеччиною та Рад. Союзом вибухла війна. Я рішився поїхати до свого приятеля, що мав радіо, щоб засягнути цікавих новин.  

Очевидець про криваву масакру українців у Луцьку  

(Перших сім днів війни)   Живу в оселі, що належить до підміської громади та притикає до східнього краю Львова, при самому гостинці зі Львова до Винник. Вікна моєї хати виходять на гостинець. Яких сто метрів від хати починаються ліси, що тягнуться обабіч гостинця аж до Винник.   Неділя 22. червня досвіта. Будять мене гарматні постріли і гудіння літаків.   — Чуєш? — питає жінка.   — Що ж, це вправи, вже кілька днів вправляються у стрілянні до літаків.  

  Краків, 5. липня 1941.   Наш кореспондент і відпоручник Українського Центрального Комітету мав нагоду розмовляти із співробітником коменданта міста Львова про положення досі звільненого західньо-українського терену.   Наш кореспондент поставив доцентові д-poвi Ганс-Йоахім Баєрові такі запити:   1. Як проходило у Львові життя під большевиками аж до вибуху війни?  

  Краків, 3. липня 1941.   Коли 1939 р. большевицька навала ненадійно злягла на галицькі міста й села, на людей впав жах. Кожного, хто б це не був — міщух, селянин, бідний чи багатий — огорнув дивний ляк. Якимось сумом повіяло, здавалося — що згасло сонце.  

Непокірним тагарем лежало на Західній Україні недовготривале, але надто спустошливе панування польських поміщиків.   В XIX столітті польські пани нечувано посилили гніт і утиски уярмленого вільнолюбного українського народу. Хоча в результаті відомих в історії трьох поділів Польщі (1772, 1792 і 1795 рр.) Західна Україна була захоплена Австрією, однак переважну більшість поміщиків становили все ті ж споконвічні вороги українського народу — польські пани.  

Перші іскорки   Люди відчули подих нового і кинули іскорки, щоб розпалити велике багаття колгоспного руху. Це був смілий і вірний крок вперед.   Ми можемо тепер назвати цих людей піонерами славних діл. Вони відкрили браму в сонячне майбутнє, перші піднесли прапор спільної праці і гордо сказали:   — Колгосп буде!   І цей могутній клич багатоголосою луною прокотився по селу, повторюючи величні слова:   — Колгосп буде!  

Натхненні плани   З завдань, які стоять передімною на порозі 1941 року, я повинен згадати, передусім, про опрацювання проекту соціалістичної реконструкції м. Львова. Ця величезна праця, що її на початку 1940 року розпочала бригада архітекторів "Діпроміста", вже наполовину закінчена. В цьому році опрацьовано так звану схему розподілу ділянок, тобто основний план майбутньої соціалістичної реконструкції і розширення нашого міста. Визначено нові території для промислового і житлового будівництва, для нових парків, спортивних майданів.  

Сьогодні відкривається перша сесія Львівської міської Ради депутатів трудящих. Зберуться справжні господарі старовинного українського міста, за яких 15 грудня одностайно проголосували виборці Львова. Наділені високим довір'ям народу, депутати приступають до великої державної роботи, до керівництва життям і розквітом одного з найбільших міст квітучої Радянської України.