Непокірним тагарем лежало на Західній Україні недовготривале, але надто спустошливе панування польських поміщиків.   В XIX столітті польські пани нечувано посилили гніт і утиски уярмленого вільнолюбного українського народу. Хоча в результаті відомих в історії трьох поділів Польщі (1772, 1792 і 1795 рр.) Західна Україна була захоплена Австрією, однак переважну більшість поміщиків становили все ті ж споконвічні вороги українського народу — польські пани.  

Над Прутом і Серетом, зламаною дугою, утворюючи півострів, розкинулась прекрасна зелена Буковина. Як і Східна Галичина, або Бесарабія, — це споконвічна українська територія.   Довго ждала вона свого відродження, свята волі, воз'єднання з Великою Україною. Її минуле — це встелений терном людської недолі битий шлях, що губиться серед безлічі безіменних могил народних мучеників, борців за батьківщину, волю і незалежність.