Сьогодні відкривається перша сесія Львівської міської Ради депутатів трудящих. Зберуться справжні господарі старовинного українського міста, за яких 15 грудня одностайно проголосували виборці Львова. Наділені високим довір'ям народу, депутати приступають до великої державної роботи, до керівництва життям і розквітом одного з найбільших міст квітучої Радянської України.
Хто за часів панської Польщі керував містом, кому були доручені його ключі? В кімнатах і залах, де тепер працюють сини і дочки трудового народу, чинили свої темні справи шахрай-президент міста, пілсудчик Островський, злочинці віце-президенти — банкір Віктор Хаєс, фабрикант Францішек Іжек, ендеківський головоріз Гломбінський, пепеесівський пройдисвіт Скаляк і подібна їм нечисть.
14 купців, 7 фабрикантів, 6 вищих чиновників, 2 ксьондзи — ось його складався "букет" морально-розтлінних людців і злочинців, який процвітав у львівському магістраті. За сірими стінами магістрату сиділи шахраї, які обкрадали народ, набивали собі кишені злотими. Один тільки член магістратської ради Максимович вкрав кілька міліонів злотих. Злочинці було так розперезалися, що зовсім розікрали і дотого мізерні бюджетні асигнування на потреби міста.
З 72 членів львівського магістрату було тільки 2 українці. Населенню українського міста не було дано права обирати своїх представників до магістрату. Всілякими шахрайствами польські пани протаскували в керівний орган міста у гідних собі людців.
Така чорна минувшина, якій ніколи не повернутися.
Ключі міста взяли в руки нові господарі. Народ у незабутній день 15 грудня обрав до міської Ради депутатів трудящих своїх синів і дочок. Всі депутати є кандидати непереможного сталінського блоку комуністів і безпартійних. В числі депутатів 75,34 процента чоловіків і 24,66 процента жінок, членів і кандидатів КП(б)У — 38,34 процента і безпартійних — 61,66 процента. Такий склад депутатів. Сьогодні на першій сесії вирішуватимуть великі державні справи стахановка дріжджевого заводу Анеля Дмитерко і професор В. А. Кучер, залізничник О. К. Галетка і токар арматурного заводу О. П. Олевич, студентка Марія Кіх і молода робітниця Юлія Черняк.
З усією відповідальністю перед народом, вдумливо і серйозно, депутати обиратимуть виконавчий комітет міської Ради, його голову, заступника і секретаря, утворюватимуть постійно діючі комісії. Немає сумніву в тому, що депутати доручать цю почесну і відповідальну державну роботу найдостойнішим з своїх рядів людям, які з честю виконуватимуть покладені на них обов'язки.
Перед депутатами міської Ради депутатів трудящих — велика і серйозна робота. Вони зобов'язані керувати всім багатогранним життям нашого міста. Робота промислових підприємств, комунальне будівництво, благоустрій, культурно-освітні установи, робота шкіл, радянська торгівля і ряд інших не менше серйозних питань, над якими доведеться працювати, не покладаючи рук. Всі ці питання будуть розв'язані, якщо кожен депутат сам активно працюватиме на дорученій йому ділянці і організуватиме навколо себе актив, який допомагатиме в роботі міської Ради.
З часу встановлення радянської влади у Львові вже багато зроблено, щоб перетворити його в культурне, зразкове місто нашої соціалістичної батьківщини. Але це тільки десята доля того, що треба ще зробити. З Львова треба остаточно змити ввесь намул, який лишився від панування польської шляхти, зробити так, щоб нічого не лишилося, що потворить місто, чернить його красу. Капіталісти робили все, щоб їм було красиво і зручно — ми повинні зробити все так, щоб було красиво і вигідно для трудящих.
На передвиборчих зборах і на зустрічах з своїми виборцями депутати одержували накази, чули вимоги трудящих. Всі побажання і вимоги виборців депутати повинні врахувати в своїй практичній роботі. Це підноситиме їх авторитет серед виборців, зміцнить їх зв'язок з масами. Прислухатися до голосу мас — священний обов’язок депутата. Він — слуга народу і повинен дорожити високим довір'ям, яким його наділив народ.
— Віддано і чесно працюйте на справу соціалізму, на справу нашої партії Леніна—Сталіна. Не шкодуйте своїх сил на дальшу роботу по перетворенню нашого міста на новий, соціалістичний лад. Працюйте так, щоб кожен крок вашої роботи був зв'язаний з великою справою комунізму! — такий наказ виборців своїм депутатам.
Побажаємо ж депутатам міської Ради депутатів трудящих плодотворної роботи!
[Вільна Україна, 30.12.1940]
Вечірнє засідання 30 грудня
Вчора в театрі опери та балету розпочала свою роботу перша сесія Львівської міської Ради депутатів трудящих.
В глибині сцени на фоні червоних полотнищ портрети геніїв людства Леніна і Сталіна. Над ними зверху 16 прапорів союзних республік. Вони символізують велич, непереможність і братерську дружбу народів об'єднаних у Радянський Союз.
Один за одним депутати міської Ради реєструють свої посвідчення, займають місця в партері і ложах театру. Кращі обранці вільного народу зібрались на першу сесію, щоб почати свою державну роботу в новообраній Раді великого міста. В бельетажі багато гостей — стахановці міста, представники народної інтелігенції. Серед присутніх любі народом бійці, командири і політпрацівники Червоної Армії.
Від групи депутатів, присутніх на сесії, депутат тов. Сидоренко І. Ф. вносить пропозицію: доручити відкриття першої сесії міської Ради депутатів трудящих найстарішому депутатові від 426 виборчої округи академікові Студинському.
Першу сесію міської Ради відкривав Кирило Йосипович Студинський. Він говорить:
— Дозвольте, товариші депутати, вітати вас від сотень тисяч виборців, що з повним довір'ям віддали долю Львова у Ваші руки, щоб управляли ви містом зріло і уміло.
— Радянська влада з батьківським піклуванням подбала про те, і щоб на західно-українських землях народ міг розвивати свою культуру, національну по формі, соціалістичну змістом. Утворено нові дослідні інститути, поширено мережу шкіл. Для молодого покоління створено Палаци піонерів. За час існування радянської влади у нас створено 14 театрів, 117 кінотеатрів і кіноустановок, з яких понад 100 працює в се лах області. Тисячі клубів, читалень і бібліотек тепер організовані в містах і селах. За бажанням селян у багатьох селах створюються колгоспи. Соціалістична промисловість виконала план більше, як на 100 процентів. На честь робітників Львова треба віднести те, що на фабриці ім. Кірова продуктивність праці досягла 134 процентів, на тютюновій фабриці ім. 17 вересня продуктивність праці збільшилася в 2,5 рази. І так на багатьох підприємствах.
— Перед нами, товариші депутати, стоять великі завдання і ми повинні їх з честю виконати. Ми повинні працювати за наказом виборців, а нашу працю підтримає радянська влада, яка вже за 15 місяців існування на визволених землях довела свою велику дбайливість і піклування про розквіт старовинного міста.
І в цю хвилину, коли ми починаємо свою першу сесію, наші думки і серця линуть до зореносного Кремля, звідкіля стежать за нашою працею великий Сталін і його вірні соратники.
Хай живе непохитний керівник більшовиків України Микита Сергійович Хрущов!
Хай живе Всесоюзна Комуністична Партія (більшовиків) і її великий вождь, учитель, наш сердечний брат Йосиф Віссаріонович Сталін!
Депутат Студинський вносить пропозицію обрати відповідно до ст. 82 Конституції УРСР голову сесії. Слово бере депутат від 132 виборчої округи П. Я. Кулінич. Він вносить пропозицію обрати головою сесії депутата від Шевченківського виборчого округу №165 Б. С. Колесніченка. Пропозиція приймається одноголосно.
За пропозицією депутата від Залізничної виборчої округи №359 П. І. Костіна секретарем сесії одноголосно обирається депутат від виборчого округу №375 Г. І. Вільчинська.
Потім сесія затверджує регламент своєї роботи і за пропозицією депутата від виборчої округи №355 М. О. Шило приймає порядок денний:
1. Вибори мандатної комісії з наступною доповіддю на сесії.
2. Обрання виконкому міської Ради депутатів трудящих:
а) голови виконкому;
б) заступників голови;
в) секретаря виконкому;
г) членів виконкому.
3. Про утворення відділів виконкому і затвердження завідуючих відділів.
4. Утворення постійно діючих комісій міської Ради.
Сесія переходить до обговорення другого питання порядку денного. На пропозицію депутата від Червоноармійського округу №8 тов. B. С. Коломойцева, сесія обирає мандатну комісію в складі 11 чоловік. Персональним голосуванням сесія обирає мандатну комісію в такому складі: тт. М. Д. Забаштанський, Г. М. Мацьків, С. І. Янчишин, С. Т. Пілат, М. П. Андрійчук, М. Я. Кліпін, І. А. Знайченко, C. О. Тудор-Олексюк, X. В. Байорська, У. І. Боцва і М. О. Паук.
Бурхливими оваціями, стоячи, депутати одностайно схвалюють тексти привітальних телеграм вождеві народів любимому Сталіну, Голові Радянського уряду тов. Молотову, керівникові більшовиків Укаїни тов. Хрущову.
Слово надається депутатові Д. С. Шеметуну. Він вносить пропозицію зробити перерву в роботі сесії до 11 години ранку 31 грудня, оскільки за існуючим положенням мандатна комісія повинна перевірити уповноваження депутатів і підготовити матеріали для доповіді сесії. Пропозиція тов. Шеметуна приймається.
Сесія продовжуватиме свою роботу сьогодні о 11 годині ранку.
[Вільна Україна, 31.12.1940]
Засідання сесії міської Ради депутатів трудящих 31 грудня
Вчора перша сесія міської Ради депутатів трудящих продовжувала свою роботу. Народці обранці з винятковою одностайністю вирішували питання державної ваги, обирали керівні органи міської Ради.
Слово дістає голова мандатної комісії депутат М. Д. Забаштанський.
— В історичний день 15 грудня, — говорить він, — у виборах до місцевих Рад депутатів трудящих взяло участь 97,64 проц. всіх виборців Львова. За кандидатів сталінського блоку комуністів і безпартійних голосувало 98,60 проц. з числа тих, що взяли участь у голосуванні. По всіх виборчих округах до Львівської міської Ради обрано 519 депутатів. Всі вони є кандидатами сталінського блоку комуністів і безпартійних. З загального числа обраних — 199 членів і кандидатів ВКП(б), 320 — позапартійних.
— Всі ви знаєте, що за часів панування польської шляхти до львівського магістрату обирали не представників трудящих, а тих, хто захищає інтереси поміщиків і капіталістів. Під час останніх виборів до магістрату було обрано 7 фабрикантів, 14 купців, 6 вищих чиновників, 2 ксьондзи та інших експлуататорів.
Під час виборів до місцевих Рад депутатів трудящих народ-господар послав своїх кращих представників, які з честю виправдають його довір’я. Серед депутатів міськради — 270 робітників, 212 чол. радянської інтелігенції, зокрема 31 науковий працівник, 36 учителів, 13 працівників мистецтва, 12 інженерів, 6 лікарів і т. д.
В день виборів була продемонстрована з усією силою сталінська дружба народів могутнього Радянського Союзу. Про це яскраво свідчить той факт, що серед обраних 519 депутатів Львівської міськради, обрано трудящих різних національностей — українців 274, поляків 144, росіян 73, євреїв 21, білорусів 3, вірменів 1, осетинів 1, греків 1, болгарів — 1. Серед депутатів — 128 жінок.
Мандатна комісія, перевіривши правильність повноважень депутатів Львівської міської Ради депутатів трудящих, визнає, що всі вони обрані у повній відповідності з Конституцією УРСР і Положенням про вибори і вносить постанову мандатної комісії на розгляд сесії.
По доповіді мандатної комісії бере слово депутат Д. Д. Левицький. Він виголошує насичену яскравими фактами промову про щасливе, творче життя визволеного спід ярма поміщицько-капіталістичної Польщі народу і вносить пропозицію затвердити доповідь мандатної комісії. Доповідь мандатної комісії затверджується одноголосно.
Далі депутати переходять до вирішення чергового питання порядку денного — виборів голови виконкому міської Ради, заступників голови, секретаря і членів виконкому. За дорученням групи депутатів депутат А. Д. Приходько пропонує обрати виконком у складі 15 чол. Пропозиція про кількість членів виконкому приймається одноголосно. Відбувається персональне голосування.
Сесія одноголосно обирає депутата Ф. І. Єременка головою виконкому міської Ради депутатів, О. І. Бармазіна і А. Д. Галана — заступниками голови, депутата М. О. Лопатіну секретарем виконкому, членами виконкому — депутатів Є. С. Березняка, М. І. Гердовського, Я. Ю. Глуховського, Л. С. Грищука, Т. В. Добровольську, Б. С. Колесніченка, І. Т. Кофана, Є. Й. Оленина, М. І. Стецікову, А. Ф. Травінського, Д. С. Шеметуна.
Сесія переходить до створення відділів виконкому міської Ради і затвердження завідуючих відділами. Створюються такі відділи: фінансовий, торгівлі, комунального господарства, народної освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, загальний відділ та планова комісія. Завідуючими відділів одноголосно затверджуються: фінансового — М. І. Герховський, народної освіти — Є. С. Березняк, охорони здоров'я — І. Т. Кофан, соціального забезпечення — О. Н. Нестеренко, комунального господарства — Я. Ю. Глуховський, загального — П. Т. Могучов, торговельного — Н. О. Тарасюк, планової комісії — Д. С. Шеметун.
Сесія переходить до останнього питання порядку денного — створення постійно діючих комісій міської Ради. Депутат В. С. Біндас вносить пропозицію створити такі постійно діючі комісії бюджету, шкільну, торгівлі, благоустрою, місцевої промисловості та охорони здоров'я. Пропозиція приймається. Сесія персональним голосуванням обирає склад постійно діючих комісій.
На цьому перша сесія міської Ради депутатів трудящих закінчила свою роботу.
[Вільна Україна, 01.01.1941]
01.01.1941