Що частіше я чую термін "біґ-дата", то більше підозр в мене з'являється. Не тих, що були поширює Едвард Сноуден своїми викриттями злого уряду, що шпигує за нами. Якщо допитливі люди з Форт-Мід у Меріленді, тобто штаб-квартири Агенції національної безпеки (АНБ), бажають перевірити мої електронні шухлядки на присутність ознак підготовки до терактів, то будь ласка. Я радо готовий зробити свій внесок у зміцнення національної безпеки.
Ні, проблема виникає, коли цей термін стає присутнім всюди. Біґ-дата для фахівців з кількісного аналізу даних АНБ, вчених, що працюють на Великому адронному колайдері або геномних секвенаторах - це щось визначене та конкретне. Для розв'язання великих проблем потрібні великі машини, і явище біґ-дата є, безперечно, цілком реальним. Три V - обсяг (volume), швидкість (velocity) та різноманітність (variety), характеристики біґ-дата, вигадані фахівцями Gartner Group, створили фонтан даних, який світлі голови можуть з великою користю.
Але це стає зовсім іншою справою, коли ви чуєте, як біґ-дата перевернуть усе догори дном. У своєму нещодавно виданому "довіднику" на цю тему, під назвою "Біґ-дата: революція, що змінить наше життя, роботу та мислення", Віктор Майєр-Шенберґер та Кеннет Ніл Кукіер пишуть: "Суспільству доведеться позбутися своєї одержимості пошуком причинно-наслідкового зв'язку і задовольнитися простими кореляціями: шукати відповіді не на запитання "Чому?", а лише на "Що?". Це руйнує усталені за віки практики та ставить під сумнів наші елементарні підходи до прийняття рішень та розуміння реальності". Ми повинні навчитися довіряти тому, що кажуть нам дані, без повного розуміння причин.
Вони додають, що такі радикальні зміни у тому, як ми зважуємо докази і приймаємо рішення, потребуватимуть тривалого пристосування. Етику, мораль, громадянські свободи - усе можуть кинути під вал біґ-дата, якщо ми не станемо обережнішими.
На щастя, в нас є один величезний набір даних, навколо якого й можна далі вести дискусію. У 1980-х роках фінансовий сектор пережив радикальні перетворення через появу того, що у той час, як здавалося, і було "біґ-дата". Брокерів прибрали з операційних залів бірж та замінили цифровими станціями. Гроші, які колись наштовхувалися на кордони, стали безперешкодно оминати їх. Були усунені тисячі перешкод, і галузь переживала розквіт. Фахівців з обчислень стали брати на роботу у банки та хедж-фонди, щоб вони виявляли нові можливості для торгівлі у великому струмені даних. Багато з них були та є справжніми геніями. Під час війни ви хотіли б мати їх на своєму боці, щоб вони ламали ворожі шифри.
Все пішло шкереберть, коли всі почали думати, що вони могли б зробити це. Коли суто доросле заняття, займатися яким стало легше завдяки появі цього струменю даних, потрапило до рук з інтелектуальної точки зору дітей, які не мали ані найменшого уявлення про те, що вони робили. Коли такі фінансові установи як Citibank та Societe Generale почали думати, що могли б грати на одному рівні з найкращими хедж-фондами, прийшов час зберігати свої гроші у матраці. Коли все, що вам треба робити - це спостерігати за моделями даних в очікуванні на вказівки, шукати відповіді на запитання "Що?", не маючи ніякого уявлення про відповіді на запитання "Чому?", то ви стаєте легкою здобиччю для монстрів ризику.
Те, що видається надто очевидним у ретроспективі - те, що не було ніякої магічної сили, здатної перетворити іпотечні кредити, видані субстандартним позичальникам, на надійні деривативи, або не помічало, або навмисно замовчувало панівне на Волл-стріт мислення у стилі "біґ-дата".
Топ-менеджерам постійно кажуть, що від "бізнес-нірвани" їх відокремлює лише придбання та встановлення одного апаратного або програмного засобу. Але вони повинні пам'ятати про уроки фінансової кризи, коли наступного разу якийсь консультант увірветься у їхній офіс, оголошуючи біґ-дата наступним великим бумом, або, що навіть гірше, "зміною парадигми".
Це все тому, що біґ-дата як технологічна можливість, і біґ-дата як теорія управління - це дві різні речі. Чого б вам не дали біґ-дата, інформація ніколи не буде досконалою. Якими б ефективними не стануть ці моделі, топ-менеджерам все одно доведеться приймати рішення, маючи обмежену впевненість у результатах. Дані допомагають, і з часів розвідників стародавніх армій, постачають нас надійними числами. Айзенгауер у день висадки у Нормандії мав більше даних, ніж Ганнібал під Каннами, але ведення війни все одно залишалося неприємно важкою роботою. Викликом для менеджерів завжди були людський розум та серце, які видаються нікчемнішими, ніж коли-небудь раніше у тіні терабайта.
Консультанти вже малюють безліч панелей індикаторів біґ-дата для топ-менеджерів, на яких кожен вид діяльності організації зводиться до кількох ключових чисел. Але все одно будуть неконтрольовані біржові маклери, щури на кухнях ресторанів та п'яні оператори верстатів. Біґ-дата, для того щоб уникнути кладовища управлінських примх - хтось ще захоплюється управлінням знаннями? - має ще багато-чого довести.
Даних вже якийсь час є багато, і їхній обсяг зростає за геометричною прогресією. Але ми не повинні відчувати себе неповноцінними, тому що ми покладаємося на свої тваринні риси, як-от мужність, інтуїцію та упередженість. Інформаційним технологіям ще багато часу піде на картування змінних людського життя. І в той момент, коли в нас з'явиться відчуття, що вони встановлюють тиранію, в нашому арсеналі буде одна смертельна зброя. Це вимикач.
Філіп Делвз Бротон – автор книжки «Мистецтво продажу: як навчитися в майстрів бізнесу життя» [The Art of the Sale: Learning from the Masters about the Business of Life] (Penguin Press, 2012).
Philip Delves Broughton
Big Data Hasn’t Changed Everything
The Wall Street Journal Europe, 03.07.2013
Зреферував Омелян Радимський