Стало відомо, що Сербія через посередників продала Україні боєприпасів на 800 млн євро. Причому Белград не збирається зупинятися в цій справі й озиратися на Кремль.
Цього тижня стало відомо, що Україні вдалося вгамувати свій снарядний голод великою мірою завдяки сербським снарядам. Про це йдеться в статті в британському часописі Financial Times під назвою «Сербія закриває очі на те, що її боєприпаси потрапляють в Україну» (Serbia turns blind eye to its ammunition ending up in Ukraine).
За попередніми оцінками видання, з початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну Сербія експортувала до країн-членів НАТО амуніції приблизно на 800 мільйонів євро. Джерела видання зазначають, що кінцевим отримувачем снарядів була Україна, а замовники були лише посередниками.
Сербських зброярів не особливо знічує той факт, що їхня смертоносна продукція тоннами падає на голови російських «братушків». Так, Сербія й досі залишається в числі тих країн-кандидатів на членство в Європейській Унії, які не долучилися до європейських санкцій проти Росії. Щобільше, сербське політичне керівництво підтримує з Кремлем добрі стосунки й часто виступає на боці Москви (щоправда на Саміті миру в Бюргенштоці Сербія хвалили підсумкове комюніке на користь України).
У часи холодної війни, коли Сербія була частиною Югославії, вона мала успішну збройову промисловість. Вона виробляла боєприпаси радянських стандартів, які досі широко використовуються в українських збройних силах. От і зараз Белград непомітно нарощує продажі боєприпасів країнам Заходу, що в кінцевому підсумку веде до зміцнення обороноздатності Збройних Сил України. Цікаво, що раніше Белград неодноразово спростовував факт постачання снарядів Україні, реагуючи на повідомлення про те, що нібито ЗСУ гатять по окупантах сербськими боєприпасами.
Наприклад, у лютому 2023 року у соцмережі X було опубліковано документи, згідно з якими компанія Krusik поставила Києву через Стамбул та Братиславу 3,5 тисяч одиниць 122-міліметрових реактивних снарядів М-21 «Град» сербського виробництва. Згодом вже аґенція Reuters повідомила, що Вашінґтон зміг схилити Белград на постачання зброї Києву. Влада Сербії цю тоді інформацію спростовувала, стверджувала, що це було б порушенням двосторонніх договорів, але Белград до цього не причетний.
Та цього разу президент Сербії Александар Вучич загалом визнає, що експорт боєприпасів зростає з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Він розглядає таку ситуацію як можливість для бізнесу, наполягаючи на тому, що він не стоїть на боці жодної з ворогуючих сторін.
«Це частина нашого економічного відродження, вона важлива для нас. Так, ми експортуємо наші боєприпаси. Ми не можемо експортувати їх до України чи Росії, але в нас було багато контрактів з американцями, іспанцями, чехами тощо. Те, що вони з цим роблять потім — це їхня справа… Навіть якщо я знаю (куди йдуть боєприпаси – ред.) , це не моя справа. Моя справа — забезпечити той факт, що ми законно поводимося з нашими боєприпасами, що ми їх продаємо. Мені потрібно дбати про своїх людей, і все… У нас є друзі у Києві та Москві. Це наші брати-слов'яни», – заявив президент Сербії.
Як то було в популярному анекдоті про Вовочку: Sorry, Michael, it's just business. Хоча правильніше в цій ситуацій було б сказати: «Соррі, Вова».
Звісно, населення Сербії давно відчуває сентиментальну прихильність до Росії. Водночас воно гнівається на Захід, не забувши й не пробачивши йому натовських бомбардувань 1999 року. Белград також розраховує на Москву, що та й надалі блокуватиме міжнародне визнання Косово, колишньої сербської країни, суверенітет якої, визнала більшістю західних країн.
Вучичові довелося протистояти тиску Заходу й ухилитися від підтримки , режиму санкцій проти Росії та дозволити польоти російських літаків через сербський повітряний простір.
Водночас сербське керівництво на чолі з Вучичем стверджує, що країна незмінно прагне стати членом Євроунії. Тож Белград намагається підстрахуватися і триматися на дистанції від президента Росії Володимира Путіна.
«Європа і США роками працювали над тим, щоб віддалити Вучича від Путіна. Усі очікували, що Гілл (Крістофер Гілл – амбасадор США в Белграді з 2022 року) буде боротися з Вучичем, але його єдиною метою було віддалити Белград від Москви. Йому це вдалося. Вучич роками не зустрічався з Путіним і навіть не телефонував йому. І, звісно, є питання щодо поставок зброї в Україну», – розповів Financial Times один західний дипломат.
Для Заходу пошук підтримки для України став важливішим за тиск на сербського лідера щодо проведення демократичних реформ, вважають аналітики. «Вучич приховує той факт, що хай непрямо, але підтримує Україну. Він говорить заплутано. Зрозуміло, що він не хоче цього визнавати, він хоче зберегти позицію своєї партії. Хоча насправді Сербія надала величезну допомогу Україні проти Росії», – запевнив співробітник Інституту гуманітарних наук у Відні Іван Вейвода.
Вучич чудово розуміє, що нині для Сербії настав золотий час. Країна здатна виробляти зброю та амуніцію значно нижчої собівартості, ніж країни Заходу, і в доволі великих кількостях. Причому Сербія зберегла потенціал для нарощування виробництва. Міністр фінансів Сербії Сініша Малі стверджує, що оборонна промисловість, у якій працюють 20 тисяч людей у 7-мільйонній країні, може швидко розвиватися. «Я сприймаю це як бізнес-проєкт. Так, наші промислові потужності все ще набагато нижчі за можливості більш розвинутих західних країн, але зараз настав наш час», — каже він.
